Костел св. Брата Альберта і св. Апостола Андрія (Варшава)
| Костел св. Брата Альберта і св. Апостола Андрія у Варшаві | |
|---|---|
| пол. Kościół św. Brata Alberta i św. Andrzeja Apostoła w Warszawie | |
 Костел св. Брата Альберта і св. Апостола Андрія | |
| 52°14′38″ пн. ш. 21°00′29″ сх. д. / 52.244139° пн. ш. 21.008250° сх. д. | |
| Тип споруди | Римо-католицька церква |
| Розташування |
 Польща, Варшава |
| Початок будівництва | XVII ст. |
| Кінець будівництва | XVIII ст. |
| Зруйновано | 1953 |
| Відбудовано | 1999 |
| Єпархія | Варшавська архідієцезія |
| Стан | Gminna ewidencja zabytkówd (SRO11005) |
| Адреса | Вулиця Сенаторська 18А |
| Епонім | Андрій Первозваний |
  Костел св. Брата Альберта і св. Апостола Андрія (Варшава) (Варшава) | |
 | |
 Костел св. Брата Альберта і св. Апостола Андрія у Вікісховищі | |
Костел св. Брата Альберта і св. Апостола Андрія (пол. Kościół św. Brata Alberta i św. Andrzeja Apostoła w Warszawie) — костел розташований в Середмісті Варшави на Театральній площі.
Церква керє роботою священників творчих спільнот, що об'єднує людей культури та мистецтва, а також проводить зустрічі з громадськістю та Академію Ікон. У середині є мощі св. Альберта та св. Андрія[1], а також св. Йоана Євангеліста. В даний час ректором церкви і одночасно національним священиком творчих кіл є отець Гжегож Міхалчик. Тут проводяться майже щоденні Святі Меса в Тридентській формі отцем Войцехом Побудковським, IBP.
У церкві з 2014 року працює хор Cantus Laudabilis.
Історія[ред. | ред. код]
На місці нинішнього костелу у сімнадцятому столітті єзуїти збідували невеликий храм. У вісімнадцятому столітті на його місці була побудований костел св. Андрія Первозванного. Поряд із ним був комплекс релігійних будівель канонічних дзвонів.
Під час Варшавського повстання в церкві була організована повстанська лікарня. Після війни пошкоджена будівля стояла до 1953 року, коли влада вирішила знести храм. Частково на його місці був побудований багатоквартирний будинок. У 1999 році храм перебудовали завдяки MBank, творчим середовищам та редакції "Жечпосполітої".
13 червня 1999 року храм посвятив папа Іван Павло II[2].
23 березня 2008 р. У Каплиці Гробу Господнього під час служби на Великдень відбулася пожежа. Прикраси та кілька картин спалили. Штукатурка також була пошкоджені[1].
Архітектура та декор[ред. | ред. код]
Архітектура костелу на фасаді датується 19-тим століттям, побудованому Петром Айгнером. У головному вівтарі є зображення Себастьяна дель Пйомбо з 16 століття. Крім того, в храмі є декілька картин, подарованих до колекції Королівського замку та Національного музею. Двері церкви виготовлені з прозорого скла[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Pożar w warszawskim Kościele Środowisk Twórczych. rp.pl. 24 березня 2008. Процитовано 24 marca 2008.
- ↑ Paweł Zuchniewicz: Papieska Warszawa. Warszawa: Centrum Myśli Jana Pawła II w Warszawie, 2006, s. 41.
Посилання[ред. | ред. код]
- Duszpasterstwo Środowisk Twórczych [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Kościół Środowisk Twórczych — witryna eWarszawa.com
- Duszpasterstwo Środowisk Twórczych — ks. Grzegorz Michalczyk [Архівовано 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Chór kameralny Duszpasterstwa Środowisk Twórczych w Warszawie [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.]