Костріченко Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костріченко Олег Володимирович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 18 червня 1985(1985-06-18)
Новомосковськ
Смерть 16 жовтня 2014(2014-10-16) (29 років)
Верхньоторецьке
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Володи́мирович Костріче́нко (18 червня 1985 — 16 жовтня 2014) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Новомосковську ЗОШ № 6, ліцей залізничного транспорту — здобув три спеціальності — машиніст тепловоза, електрик та тесля. Працював на Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі, згодом — у магазині «Вернісаж». Відкрив свій магазин. Працював на меблевому виробництві, будівельником, їздив на заробітки.

Прийшла повістка, дружина з матір'ю її заховали, прийшла ще одна. Переховуватися відмовився.

Командир розвідувального відділення, 93-тя окрема механізована бригада. Підрозділ воював поблизу села Піски, прикриваючи «кіборгів».

16 жовтня 2014-го вояки перебували в будиночку неподалік селища Верхньоторецьке, коли почався обстріл «градами». Олег загинув під час бою від кулі снайпера — допомагав витягати з-під обстрілу пораненого побратима.

Похований у місті Новомосковськ. Без Олега лишилися батьки, дружина Аліна, донька Поліна на той час їй було 4 роки .

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 282/2015|23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • У Новомосковську відкрито пам'ятну дошку його честі.
  • У Новомосковську вулицю Фрунзе перейменовано на вулицю Олега Костріченка.
  • Рішенням Новомосковської міської ради № 1302 від 24 липня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно)[2].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 16 жовтня[3][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Новомосковська» (посмертно). novomoskovsk-rada.dp.gov.ua. Офіційний сайт Новомосковська міська рада. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  3. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 24 січня 2022.
  4. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 16 жовтня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костріченко_Олег_Володимирович&oldid=39332172