Кошовий Руслан Володимирович
| Руслан Кошовий Руслан Володимирович Кошовий | ||
|---|---|---|
 Полковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 13 лютого 1982 | |
| Смерть |
24 лютого 2022 (40 років) Гостомель, Гостомельська селищна громада, Бучанський район, Київська область, Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 ДСНС | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Руслан Володимирович Кошовий (13 лютого 1982 — 24 лютого 2022, смт Гостомель, Київська область[1]) — полковник Державної служби України з надзвичайних ситуацій, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
24 лютого 2022 року російські окупанти здійснили спробу захоплення аеропорту «Антонов» в смт Гостомель, на території якого розташовувалася 30-та Державна пожежно-рятувальна частина. Начальник частини Руслан Кошовий, намагаючись врятувати особовий склад та пожежну техніку, під час слідування злітною смугою потрапив під ворожий обстріл. Завдяки героїчним діям він зміг врятувати своїх тяжкопоранених колег — Сергія Рогаля та Сергія Федоренка, яких в подальшому вдалося вивезти з летовища. Загинув отримавши надскладні поранення, несумісні з життям[1][2]. Тіло Руслана Кошового російські окупанти не віддали, а згодом вивезли з території України. Його тіло обміняли у серпні 2023 року. 8 вересня 2023 року у Києві відбулась церемонія прощання з рятувальником ДСНС України.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У вересні 2022 року іменем Руслана Кошового назвали моторний човен ДСНС України[1].
29 серпня 2023 року Міністерство внутрішніх справ України опублікувало фільм про Руслана Кошового в рамках проєкту "Розстріляні росією".
Військові звання[ред. | ред. код]
- полковник (посмертно);
- підполковник.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в У Києві вшанували пам'ять рятувальника, який загинув під час війни, рятуючи своїх побратимів // Державна служба України з надзвичайних ситуацій. — 2022. — 26 грудня.
- ↑ Д. Куришко. «Стріляють, все вибухає». Як рятувальникам вдається працювати під час війни // BBC Україна. — 2022. — 23 квітня.
- ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № №79/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |