Краківський Авангард
Краківський Авангард (пол. Awangarda Krakowska) — літературне угрупування періоду міжвоєнного двадцятиліття, створене у Кракові на засадах, що тяжіли до футуризму та авангардизму.
Ідейним керівником та автором програмних творів літературної групи був Тадеуш Пайпер.
Назва[ред. | ред. код]
«Авангард» як військовий термін був використаний митцями невипадково: він був пов'язаний із характером Краківського Авангарду, його постулатами: активність, рухливість, мінливість, готовність до бою. На меті група мала ламання старої традиції і створення нових форм і художніх стилів, використовуючи при цьому найрізноманітніші засоби, у тому числі — звернення до заборонених тем.
Маніфест[ред. | ред. код]
Програмним твором Краківського Авангарду став маніфест авторства Тадеуша Пайпера під назвою «Місто. Маса. Машина» (пол. "Miasto. Masa. Maszyna"), виданий 1922 р. У маніфесті було детально описано ідейні засади новоутвореної групи. Із назви можна побачити тяжіння до урбаністичного світогляду. На основі назви маніфесту виник так званий «культ 3хМ» — міста, маси та машини, тобто захоплення сучасністю та цивілізацією.
Іншим важливим програмним твором Краківського Авангарду була праця «Метафора сучасності».
Члени угрупування[ред. | ред. код]
Ідейні постулати[ред. | ред. код]
Основними засадами творчості Краківського Авангарду були:
- естетика цивілізації.
- зацікавленість сучасністю.
- емоційна стриманість, боротьба із романтично-модерністичною метафізикою, надмірним ліризмом.
- орієнтація на людську масу, а не на індивіда.
- митець — ремісник, «архітектор думки», «аніматор масової фантазії».
- роль поезії — пояснювати і показувати світ та правила, що в ньому діють.
- література має допомогти людині віднайти себе у новому світі міста, маси, машини.
Новаторство форми Краківського Авангарду[ред. | ред. код]
Окрім ідейних принципів, творці Краківського Авангарду дотримувались окреслених у маніфесті норм оформлення творів, серед яких:
- популяризація простоти, зв'язності і ощадливості художніх засобів поетичного слова
- використання логічних конструкцій, значеннєвих скорочень
- новий тип метафори
- відмова від регулярної рими
- наближення ритму поезії до ритму прози
Краківський Авангард і «Zwrotnica»[ред. | ред. код]
Існування поетичної групи нерозривно пов'язане із краківським часописом "Zwrotnica" (у перекладі — «стрілка»), повна назва — «Стрілка. Напрям — мистецтво сучасності» (пол. Zwrotnica. Kierunek — Sztuka teraźniejszości). Саме на його шпальтах друкувалися твори поетів-членів Краківського Авангарду.
Перші номери "Zwrotnicy" містили статті, авторами яких були прихильники футуризму: Тітус Чижевський, Бруно Ясенський, Станіслав Млодоженець, Анатоль Штерн.
Спочатку Пайпер опублікував ідейні основи своєї групи у "Новому Мистецтві", та вже на початку 1922 р. було видано перший номер "Zwrotnicy" Там знаходилася стаття «Точка виходу», що нагадувала маніфест Марінетті.
Див. також[ред. | ред. код]
Скамандр
Міжвоєнне двадцятиліття
Футуризм
Посилання[ред. | ред. код]
Awangarda Krakowska na portalu Dwudziestolecie międzywojenne
Tadeusz Peiper: życie i twórczość na Culture.pl [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Andrzej Lam, Polska awangarda poetycka. Programy z lat 1917–1923, t. 2: Manifesty i protesty. Antologia, Kraków 1969.
- Andrzej Zawadzki — Dwudziestolecie międzywojenne, [w:] Ilustrowane dzieje literatury. Od antyku do współczesności, Bielsko-Biała 2003.
- Jerzy Kwiatkowski — Literatura Dwudziestolecia, Warszawa 1993.
- Jerzy Kwiatkowski — Dwudziestolecie Międzywojenne, Warszawa 2003.
- Grzegorz Gazda: Dwudziestolecie międzywojenne. Słownik literatury polskiej. Gdańsk: słowo / obraz terytoria; Gdańskie Wydawnictwo Oświatowe, 2008.
- Słownik literatury polskiej XX wieku, red. Alina Brodzka i in., Wrocław — Warszawa — Kraków 1996.