Красноармєйський Юрій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Красноармєйський
Красноармєйський Юрій Леонідович
 Старший солдат
Загальна інформація
Національність українець
Псевдо «Сєпар»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Леоні́дович Красноармє́йський — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юрій Красноармєйський народився та проживав у Лисичанську на Луганщині. Добровільно був мобілізований на початку вересня 2014 року в ході АТО на сході України. Після навчальної військової підготовка брав участь у військових діях у складі 128-ої окремої гірничо-піхотної бригади (в/ч А1556), зокрема в боях за місто Дебальцеве. Він знищив вогнем з РПГ-7В танк противника, перебивши йому гусеницю, та БМП з командиром ворога, який керував атакою, на борту[1].

У культурі[ред. | ред. код]

Є одним із героїв документальної стрічки «Перехрестя Балу» (режисер — Євгеній Коваленко, сценарій Георгія Спасокукоцького та Володимира Патоли), знятої у 2017 році[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Патола, Володимир (18 лютого 2022). Дебальцеве: гідність, мужність, досвід. https://armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
  2. Національний музей історії України у Другій світовій війні. warmuseum.kyiv.ua (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.
  3. Президент відзначив військовослужбовців державними нагородами. https://armyinform.com.ua (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]