Криворучко Леонтій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криворучко Леонтій Леонтійович
Народився 2 січня 1927(1927-01-02)
село Петропавлівка, тепер Новосергієвського району Оренбурзької області, Росія
Помер 2003(2003)
Вінниця
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Жовтневої РеволюціїОрден «Знак Пошани»

Лео́нтій Лео́нтійович Кривору́чко (2 січня 1927(19270102), село Петропавлівка, тепер Новосергієвського району Оренбурзької області, Росія — листопад 2003, місто Вінниця) — український радянський діяч, 1-й секретар Вінницького обкому КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1984 р. Член ЦК КПУ в січні 1984—1990 р. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1986—1989 р. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта вища. У 1949 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1949—1951 роках — бригадир, майстер, заступник начальника збірного цеху, начальник бюро Жмеринського вагоноремонтного заводу Вінницької області. У 1951—1952 роках — 1-й секретар Жмеринського районного комітету ЛКСМУ Вінницької області.

Член ВКП(б) з 1952 року.

У 1952—1953 роках — секретар, у лютому 1953—1958 роках — 1-й секретар Вінницького обласного комітету ЛКСМУ.

У 1960 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1960—1963 роках — начальник Вінницького обласного управління місцевої і паливної промисловості.

У 1963—1970 роках — 1-й секретар Вінницького міського комітету КПУ.

У 1970 — вересні 1978 року — секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

У вересні 1978 — березні 1983 року — 2-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

З березня 1983 по листопад 1988 року — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

З 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Нагороди[ред. | ред. код]