Крижанівська Тетяна Іванівна
Крижанівська Тетяна Іванівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
22 квітня 1961 (63 роки) Любча, Ставищенський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | Україна | |||
Діяльність | письменниця | |||
Alma mater | Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
Роки активності | 1987 — тепер. час | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
У шлюбі з | Козаченко Іван Іванович | |||
Діти | Козаченко Ігор Іванович | |||
|
Тетя́на Іва́нівна Крижані́вська (нар. 22 квітня 1961, Любча, Київщина) — українська поетеса, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась у сім'ї Івана та Марії Крижанівських. Живе і працює в Києві. Чоловік (1961–1999) —, український письменник Козаченко Іван Іванович. Син — Ігор Іванович Козаченко, сучасний український письменник.
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчила Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, фах — філолог-україніст.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Премія Фундації Антоновичів за найкращу публікацію року (1992)[джерело?]
- Літературна премія імені Павла Тичини за книгу «Золоті поля: сто віршів» (2013)[1]
Книги[ред. | ред. код]
- «Біла блискавка» (вірші) (1987).
- «Смоковний сад» (поезія, проза, передмова В. Герасим'юка, 1998).
- «Квіти твого божевілля» (вибране) (2000).
- «Золоті поля: сто віршів» (2012).
Поезія Т. Крижанівської ввійшла до багатьох антологій, на тексти деяких віршів написані пісні. За мотивами прозової композиції «Смоковний сад» поставлена радіоп'єса (інсценізація — Н. Стрижевська, актори — Г. Стефанова, В. Кручина, музика — Й.-С. Бах, 2012).
Тетяна Крижанівська мала кілька художніх виставок (1990-ті роки). Деякі її картини є у приватних колекціях Києва і Нью-Йорка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- «Майже нікому стало читати вірші». Д. Дроздовський. Літературна Україна. — 2013. — 7 лют.
- «Не називай мене ніяк». Є. Баран. Журнал «Кальміюс». — 1999. — № 3-4. [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Терен осипається, Тетяно». У книзі: Є. Баран. Навздогін дев'яностим. — Івано-Франківськ, 2006. [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Довідник письменників України. — Буква, 2012.
- Енциклопедія сучасної України. — Т. 15. — К., 2014 [Архівовано 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]