Кузін Ігор Михайлович
Кузін Ігор Михайлович | ||
---|---|---|
Матрос | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
12 липня 1970 Мала Уса, Єловський район, Пермський край, РРФСР | |
Смерть |
28 серпня 2014 (44 роки) Комісарівка, Перевальський район, Луганська область, Україна | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
І́гор Миха́йлович Ку́зін (12 липня 1970, Мала Уса, Єловський район, Пермський край, РРФСР — 28 серпня 2014, Комісарівка, Перевальський район, Луганська область, Україна) — матрос Збройних сил України, учасник війни на сході України, водій (1-ша рота, 42-й окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору»).
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1970 року в селі Мала Уса (Єловський район, Пермська область, РРФСР). Одружився, проживав у селі Великосербулівка.
На фронт пішов добровольцем. Матрос, водій 1-ї роти, 42-й окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору»).
Загинув в боях за Дебальцеве — поблизу смт Комісарівка колона військової техніки потрапила під обстріл терористів, співслужбовці Ігоря бачили, як він загинув у бою — в нього влучила міна, потім загорівся боєкомплект. Бій тривав півгодини; було підбито БТР.[1]
Наступного дня з місця бою забрали останки трьох загиблих, одне з них невпізнане; експертиза ДНК визначила, що це не тіло Ігоря Кузіна. Офіційно вважається зниклим безвісти, дружина звернулася до суду, визнаний загиблим у судовому порядку.
По смерті залишились дружина та донька.
Станом на листопад 2023 року не похований.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 3 лютого 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
- 28 серпня 2015 року в селі Великосербулівка Єланецького району відкрито пам'ятний знак.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 17
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Незламний воїн
- ↑ Указ Президента України від 3 лютого 2017 року № 23/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела[ред. | ред. код]
- Кузін Ігор Михайлович [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Кузін Ігор [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Матроси (Україна)
- Народились 12 липня
- Народились 1970
- Померли 28 серпня
- Померли 2014
- Військовики 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух опору»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Пермського краю
- Померли в Перевальському районі
- Поховані у Вознесенському районі