Кулик Олександра Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулик Олександра Василівна
Народження 19 вересня (1 жовтня) 1897
Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть 2 травня 1973(1973-05-02) (75 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Навчання Київський художній інститут (1928)
Діяльність вишивальниця, вчителька
Вчитель Крамаренко Лев Юрійович, Кричевський Василь Григорович, Кричевський Федір Григорович і Таран Андрій Іванович
Відомі учні Тимченко Марфа Ксенофонтівна
Член Спілка радянських художників України

Олександра Василівна Кули́к (нар. 1 жовтня 1897, Миргород — пом. 2 травня 1973, Київ) — українська радянська майстриня художньої вишивки, художниця декора­тивно-ужиткового мистецтва і педагог; член Спілки радянських художників України з 1951 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 19 вересня [1 жовтня] 1897(18971001) року в місті Миргороді (нині Полтавська область, Україна). Протягом 1912—1916 років працювала вишивальницею Миргородської майстерні художньої ви­шивки. 1919 року закінчила Дігтярівську навчально-показову ткацьку майстерню, де навчалася у В. Костенської, Гликерії Цибульової; у 1928 році — Київський художній інститут (викладачі Лев Крамаренко, Андрій Таран, Василь і Федір Кричевські).

Учителювала у Києві; у 1929 році викладала на курсах підвищення кваліфікації кустарок у Трипіллі. Протягом 1930—1937 років працювала молодшим науковим співробітником Українського музею у Ки­єво-Печерській лаврі, одночасно протягом 1935—1937 років викладала у дитячих будинках Києва. У 1937—1940 роках викладала у школі майстрів народного мистецтва та одночасно у 1937—1941 роках — у Київському художньо-промисловому училищі.

Після німецько-радянської війни у 1945—1957 роках викладала у Київськму училищі прикладного мистецтва. Жила у Києві в будинку на вулиці Фроліській, № 6/8, корпус № 15, квартира № 2. Померла у Києві 2 травня 1973 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художнє вишивання). Вишивала жіночі й чоловічі сорочки, блузки, класичні «кілкові» рушники, скатертини, ширми, диванні подушки, тематичні декоративні панно, зокрема з гербом УРСР (1951), портретами діячів радянської влади (Володимир Ленін, 1953).

У 1936 році на Одеській кіностудії художніх фільмів для художнього фільму «Назар Стодоля» створила ансамблі вбрання з використанням українського національного крою, ор­наментики та колористики; у 1951 році створила костюми для Державного заслуженого українського народного хору (у співавторстві).

Авторка моногра­фії «Українське народне художнє вишивання» (Київ, 1958), розділу про вишивку у книзі «Домоводство» (Київ, 1958).

Окремі роботи майстрині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. Її мистецький архів передано до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Література[ред. | ред. код]