Самбійсько-натангійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Культура Долькайм-Коврово)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балтські культури ранньої залізної доби (600—200 роки до Р.Х.):
   Ольштинська культура[ru] — Західно-мазурська група (Галінди)
   Судовська культура — Східно-мазурська група (Ятвяги)
   Мемельська культура[ru] — Нижньо-неманська й західно-латвійська група (Курші)

Самбійсько-натангійська культура, Самбійсько-натангська культура, Культура Долькайм-Коврово (рос. Культура Доллькайм-Коврово, самбийско-натангийская культура, самбийско-натангская культура; нім. Samländisch-Natangische Kultur) — західнобалтська археологічна культура періоду римського впливу I століття й початку Великого переселення народів[1], що входила до складу західнобалтської культури. Її сліди були виявлені на території колишньої Самбії й Натангії. Виділена німецькими археологами в 1880-ті роки (О. Тишлер, Е. Холак), закріплена в 1930-ті рр. (К. Енгель, В. Ла Бом й ін.; польські археологи у 1950-ті рр. слідом за Е. Окуличем-Козариним)[1]. У 1990-ті рр. використовують також термін польського археолога В. Новаківського «культура Долькайм-Коврово»[1].

Ця культура мала селища з напівземлянками і каркасно-стовповими спорудами. Головний убір формувався в основному під впливом культур Повіслення та західної Балтії[1].

Біритуальні могильники містять:

  • могили під кам'яним закладом з трупоспаленням (також із покладенням останків в урну), трупоположення в ями[1];
  • скелети в видовбаних колодах;
  • поховання воїнів з кіньми;
  • поховання, багато оснащені зброєю, інструментами й прикрасами;
  • в пізній період у похованнях виявляються римські монети.

Населення культури Долькайм-Коврово було дуже заможне, що пов'язано з торгівлею бурштином, найбільші родовища якого знаходилися саме на території Самбії. Виявлено далекосяжні торгові контакти: Бурштиновий шлях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д (рос.)Самбийско-натангийская культура [Архівовано 22 липня 2018 у Wayback Machine.] // БРЭ.

Джерела

[ред. | ред. код]