Культурне глушіння
 | Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. (12 вересня 2023) |
Культу́рне глуші́ння (англ. Culture jamming) або культура перешкод — це тактика, яку використовують різні громадські рухи, що прагнуть підірвати та знищити основні механізми масової культури та реклами, введені великими корпораціями.[1] Цими культурними актами прихильники глушіння сподіваються вплинути на поведінку людей, у бік активної політичної позиції. За їхніми словами, ці дії є каталізатором соціальних змін, викликаючи сильні емоції у споживачів.
Термін culture jamming вперше вжив американський гурт «Negativland» під час релізу їхнього альбому 1984 року «JamCon '84». Цей термін походить від поняття радіоглушіння[2].
Тактика[ред. | ред. код]
Культурне глушіння є формою підриву, який впливає на емоції глядачів та перехожих. Джемери прагнуть порушити несвідомий процес мислення, який відбувається у більшості споживачів при перегляді популярної реклами, і викликати дезорієнтацію. Активісти, що використовують цю тактику, розраховують на те, що їхній мем зачепить емоції людей і викличе якусь реакцію. Реакції, на які сподіваються більшість культурних джемерів, це зміна поведінки та політичні дії. Є чотири емоції, які активісти часто хочуть викликати у глядачів. Ці емоції – шок, сором, страх і гнів – які вважаються каталізаторами соціальних змін.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Grindon, Gavin (2008). Aesthetics and Radical Politics (англ.). Cambridge Scholars. ISBN 978-1-84718-979-0.
- ↑ Lloyd, Jan (2003) Culture Jamming: Semiotic Banditry in the Streets [Архівовано 5 травня 2013 у Wayback Machine.], in Cultural Studies Department: University of Canterbury, Christchurc
- ↑ Summers-Effler, Erika (2002-03). The Micro Potential for Social Change: Emotion, Consciousness, and Social Movement Formation. Sociological Theory (англ.). Т. 20, № 1. с. 41—60. doi:10.1111/1467-9558.00150. ISSN 0735-2751. Процитовано 21 травня 2024.
|
