Купчишин Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Купчишин Михайло Федорович
Народився 25 жовтня 1923(1923-10-25) (100 років)
Клекотина, Шаргородський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Діяльність історик
Alma mater Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
Партія КПРС
Діти Купчишин Олександр Михайлович
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За відвагу» орден «За мужність» орден Богдана Хмельницького III ступеня Медаль «Захиснику Вітчизни»

Михайло Федорович Купчишин (25 жовтня 1923, с. Слобода Мурафська (нині — Клекотина) Шаргородського району Вінницької області) — український краєзнавець.

Біографічна довідка[ред. | ред. код]

Народився 25 жовтня 1923 року у селі Слобода Мурафська (нині — село Клекотина Шаргородського району Вінницької області).

Закінчив Вінницький енергетичний технікум та історичний факультет Одеського педагогічного інституту.

Трудову діяльність розпочав слюсарем-електриком на I Петровському цукрозаводі (Харківська область). Після війни працював на Бійському цукровому заводі (Алтайський край), потім два роки — інструктором Шаргородського району КП УРСР, на партійній роботі в Івано-Франківській області, де обирався депутатом і членом виконкому Богородчанської райради депутатів трудящих. Посідав відповідальні посади в ЦК КПУ, а після виходу у 1987 році на пенсію став заступником голови ради Організації ветеранів війни і праці України.

Нагороди[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

Написав і видав друге доповнення книги «Мурафа і Клекотина» (2009), книгу «Рід наш — цвіт наш» (2008) про рід Купчишиних, «Родовід Купчишиних» (2005), «В обіймах родичів» (2010), а також у співавторстві з А. Г. Мичаком написав книгу «Шаргородщина: сторінки історії» (2002), «Записки працівника Ради Організації ветеранів України» (2011), де описав про свою 25-річну роботу.

Вшанування[ред. | ред. код]

Є почесним учнем місцевої школи у селі Клекотина, де йому присвячений стенд «Його ім'я повага огортає». Вулиця, де він народився, названа його іменем.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина: Інною Григорівною — відмінник народної освіти України. Померла у 1992 році.

Сини: Олександр (працює на дипломатичній роботі) та Євген (підприємець).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №591/2010. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 21 січня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • А. Н. Негребецький. Іменами багата земля Шаргородська. — Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2014. — С. 114—115.