Кушнірук Олександр Олександрович
Олександр Кушнірук Кушнірук Олександр Олександрович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Підполковник (посмертно) | |||||
Загальна інформація | |||||
Народження |
21 липня 1982 Ізяслав, Хмельницька область, Українська РСР | ||||
Смерть |
25 грудня 2014 (32 роки) Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна | ||||
Поховання | Хмельницький | ||||
Alma Mater | Військовий інститут ракетних військ та артилерії ім. Хмельницького (2003) | ||||
Військова служба | |||||
Приналежність | Україна | ||||
Війни / битви | російсько-українська війна | ||||
Командування | |||||
| |||||
Нагороди та відзнаки | |||||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Кушніру́к (21 липня 1982, м. Ізяслав, Хмельницька область — 25 грудня 2014, с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область) — український військовик, підполковник ЗСУ (посмертно), начальник розвідки 28-ї окремої механізованої бригади.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 21 липня 1982 року в м. Ізяславі. Ріс у сім'ї військовослужбовця. Учився у школі (нині Ізяславський НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. № 2, ліцей»). Навчаючись в 9-му класі, записався до гуртка «Каскад», почав здійснювати свої перші стрибки з парашутом та активно займався спортом.[1]
З 1999 по 2003 роки навчався у Військовому інституті ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського Державного університету, здобув повну вищу освіту та кваліфікацію спеціаліста військового управління, офіцера тактичного рівня.[1]
Після закінчення навчання скерований до 8-ї бригади спеціального призначення в м. Ізяславі. За час проходження служби Олександр був командиром групи, командиром роти, начальником штабу — першим заступником командира загону спецпризначення. Неодноразово перебував у закордонних відрядженнях для обміну досвідом по діях підрозділів спецпризначення та вивченню іноземної мови, зокрема у Чехії, Угорщині, Словаччині, Норвегії. Володів англійською мовою на високому рівні. Згодом[коли?] був направлений старшим військовим спостерігачем центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних сил України до Придністровського регіону Республіки Молдова.[1]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Після початку війни на сході тимчасово став начальником розвідки 28-ї механізованої бригади.[1]
Загинув 25 грудня 2014 року, виконуючи завдання під Донецьком. Ідучи в черговий раз на завдання з розвідки, Олександр вів групу в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Виявивши небезпеку, віддав наказ залишитися всім на місці і чекати його розпоряджень. Олександр зі своїм помічником пішов на огляд місцевості. Невдовзі пролунав вибух: Олександр підірвався на міні ОЗМ-72.[1] Разом з ним загинув молодший сержант Віорел Лісник.[2]
Похований на Алеї Слави на кладовищі в мікрорайоні Ракове (Хмельницький). Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 березня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[3]
- Рішенням п'ятої сесії Хмельницької міської ради № 1 від 16 березня 2016 року нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно).
- Рішенням дев'ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 26 жовтня 2016 року надано звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно).
Вшанування[ред. | ред. код]
- Ізяславський НВК «ЗОШ І—III ст. № 2, ліцей» названий його іменем
- У 2017 році працівниками Ізяславського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-III ступенів № 2, ліцей» Л. М. Хомюк, Т. О. Демчук, Н. П. Розомюк було впорядковано збірку «Він любив свою землю» на честь Олександра Кушнірука.[4][5][6]
- 7 вересня 2017 року в місті Ізяслав на подвір'ї Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, ліцей» встановили погруддя Олександра Кушнірука.[7]
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 грудня[8][9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Кушнірук. izadm.gov.ua. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ Кушнірук Олександр Олександрович [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №144/2015. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ “Він любив свою землю”. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ «Він любив свою землю» | Хмельницька обласна державна адміністрація — Офіційне інтернет-представництво. www.adm-km.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 10 жовтня 2017. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 7 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 25 грудня на YouTube
Посилання[ред. | ред. код]
- Кушнірук Олександр Олександрович [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Фото проекты: Якби не війна. Олександр Кушнірук, Частина І // facebook.com, 2016
- Фото проекты: Якби не війна. Олександр Кушнірук, Частина ІІ // facebook.com, 2016
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Підполковники (Україна)
- Народились 21 липня
- Народились 1982
- Померли 25 грудня
- Померли 2014
- Поховані в Хмельницькому
- Військовики 28-ї окремої механізованої бригади
- Військовики 8-го окремого полку спеціального призначення
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Ізяслава
- Випускники Військового інституту ракетних військ та артилерії
- Померли в Ясинуватському районі