Кушнір Олександр Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кушнір Олександр Вікторович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 27 серпня 1978(1978-08-27)
с. Козубівка, Доманівський район, Миколаївська область, Українська РСР
Смерть 15 лютого 2016(2016-02-15) (37 років)
смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Вікторович Кушнір (27 серпня 1978, с. Козубівка, Доманівський район, Миколаївська область, Українська РСР — 15 лютого 2016, смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України (72-га окрема механізована бригада, головний сержант)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Загинув під час обстрілу з гранатомету поблизу смт. Новотроїцьке, Волноваського району, Донецької області. Разом з Олександром загинули старшина Іван Бєляєв та молодший сержант Петро Попов.

Похований за місцем народження, у с. Козубівка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кушнір Олександр Вікторович. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.
  2. Указ Президента України № 291/2016. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.