Куштановиця
| село Куштановиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Мукачівський район | ||
| Громада | Верхньокоропецька громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21040030070065609 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 765 | ||
| Площа | 0,397 км² | ||
| Густота населення | 1926,95 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89662 | ||
| Телефонний код | +380 3131 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°26′54″ пн. ш. 22°47′22″ сх. д. / 48.44833° пн. ш. 22.78944° сх. д.Координати: 48°26′54″ пн. ш. 22°47′22″ сх. д. / 48.44833° пн. ш. 22.78944° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
200 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 16 | ||
| Карта | |||
  Куштановиця | |||
 Куштановиця | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Куштано́виця — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги — курганна група яка в 1929—1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI—III століть до нашої ери. Як відзначає дослідник, кандидат історичних наук Павло Пеняк у статті «Старожитності Закарпаття на сторінках угорських і чесько-словацьких часописів наприкінці ХІХ — на початку ХХ»: "Протягом 1929—1931 рр. Мукачівським музеєм (Йосиф Янкович) за участю Ярослава Бема проведено розкопки курганного могильника біля с. Куштановиця Мукачівського округу (нині район). Їх результати торкнулися важливої проблеми, яку, починаючи з 90-х рр. ХІХ ст. жваво обговорювали румунські, угорські і польські вчені. Йшлося про появу скіфів у Центральній Європі та їх можливе просування на захід.
Куштановицький могильник і результати його розкопок скрупульозно описані. За концепцією Я. Бема, скіфи, підійшовши до Карпат, розділилися на дві групи: одна пішла в Галичину, а друга перейшла Карпати. Вчений проаналізував скіфські знахідки на річці Марош, які потрапили туди шляхом торгово-обмінних відносин. Він вважав, що вторгнення скіфів у Середню Європу не мало такого впливу, якого йому надають окремі дослідники. Інша річ — Східна Європа, де скіфи проживали тривалий час, створивши самобутню культуру.
Перша згадка 1 січня 1597 рік коли село подарували Шандору Костану.
Церква Введення пр. богородиці. 1902.
Першу згадку про церкву знаходимо в 1692 р. У XVII ст. тут мала бути церква, бо вірники з Підгорян, де не було церкви, ходили в Куштановицю і Кендерешів. У 1870-х роках церква належала до парохії в Підгорянах.
Тепер у селі стоїть типова мурована базиліка з апсидами обабіч нави. Стіни під вежею потріскали, і близько 1961 року вежу довелося переробити, внаслідок чого вона стала вдвічі нижчою. Іконостас до церкви виготовив Іван Павлипіинець.
Поряд — проста каркасна, оббита дошками дзвіниця під бляшаним шатром, з трьома дзвонами, увінчана профільованим дерев'яним хрестом.
Після завершення в 1999 р. будівництва православної церкви греко-католики після 50-річної перерви знову увійшли в свій старий храм.
На свято Введення пр. богородиці, 4 грудня 1999 р. отці Іван Геревич, Гаврило Муха та Гаврило Чечур провели освячення церкви.
В селі знімали фільм «Війна і мир» у 1963 році.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 852 особи, з яких 387 чоловіків та 465 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 763 особи.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,08 % |
| російська | 0,78 % |
| білоруська | 0,13 % |
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги — курганна група яка в 1929—1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI—III століть до нашої ери.
- храм Введення пр. богородиці. 1902
- В селі знімали фільм «Війна і мир» у 1963 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |