Кшиштоф Зануссі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кшиштоф Зануссі
пол. Krzysztof Zanussi
Кшиштоф Зануссі у 2010 р.
Дата народження 17 червня 1939(1939-06-17) (84 роки)
Місце народження Варшава, Польща
Національність поляк
Громадянство Польща Польща
Професія театральний режисер, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Alma mater Факультет фізики Варшавського університету (1959), Ягеллонський університет (1962) і Кіношкола в Лодзі (1966)
Член у Асоціація письменників Польщі, Польська академія знань, Асоціація польських кінематографістів, Polish Film Academyd і Pontifical Academy of Fine Arts and Letters of the Virtuosi al Pantheond
IMDb ID 0953130
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
tor.com.pl/blog,31
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Кшиштоф Зануссі у Вікісховищі

Кши́штоф Пюс Зану́ссі (пол. Krzysztof Pius Zanussi; нар. 17 червня 1939, Варшава, Польща) — польський кіно- й театральний режисер, сценарист і кінопродюсер.

Біографія[ред. | ред. код]

Режисер походить з італійського роду — виробника побутової техніки «Зануссі».[1]

Вивчав фізику в Варшавському університеті (1955—1959) та філософію в Ягеллонському університеті (1959—1962). 1966 року закінчив Державну вищу школу кінематографії імені Леона Шіллера в Лодзі, режисерський факультет. Його дипломну роботу «Смерть провінціала» (Death Of A Provincial) було удостоєно призом на Міжнародному кінофестивалі в Венеції і головною премією на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі (1967).

1971—1983 рр. був віце-президентом Товариства польських кінематографістів, а з 1987 року — член Комітету кінематографії. Автор кількох книжок (теорія фільму, сценарії до фільмів, фейлетони, мемуари). Член Товариства польських письменників. З 2002 року — віце-президент Ради Фундації центру національної творчості.

Викладає на факультеті радіо та телебачення імені Кшиштофа Кесльовського, Collegium Civitas, а також на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. Сенатор Українського католицького університету (2008—2010).

Автор декількох філософських мемуарів та збірок п'єс, зокрема:

  • «Час помирати» (1997; переклад українською здійснений Люциною Хворост у 2013 році, видавництво «Фоліо»)
  • «Стратегії життя, або як з'їсти тістечко і далі його мати» (2015; переклад українською здійснений Люциною Хворост у тому ж році, видавництво «Фоліо»)
  • «Страта двійника» (2016; переклад українською здійснений Люциною Хворост, видавництво «Фоліо»)

Живе у селі Ляски під Варшавою, біля Кампіноського національного парку[2].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У XX столітті, разом з низкою колег, завжди перебував в опозиції до польської влади, особливо до уряду Войцеха Ярузельського, про що детально писав у своїх книгах. Має антирадянські, антикомуністичні погляди, за що вважався польською верхівкою «неблагонадійним»[3][4].

Під час російської інтервенції в Україну у березні 2014 року Кшиштоф Зануссі разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Єжи Гоффманом, Анджеєм Вайдою, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким виступив з підтримкою українського народу:[5]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

У 2014 разом з іншими членами Європейської кіноакадемії підписав лист на адресу президента Росії, голови Держдуми, директора ФСБ, міністра внутрішніх справ і генерального прокурора Росії, із закликом гарантувати безпеку Олега Сенцова, а також провести об'єктивне і неупереджене розслідування його справи[6].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну надав прихисток у своєму великому будинку в Лясках шістьом українським родинам[7]. Неодноразово засуджував дії Росії в Україні, намагався проаналізувати їх наслідки для світу. «Ця війна — велика помилка Росії. Водночас ця війна є останньою колоніальною в Європі. Росія видається державою, яка не розуміє, чим вона є» — казав Зануссі[8].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Поляки образилися на Кшиштофа Зануссі за вінницьку повію» Gazeta.ua. 13.04.2009
  2. Кампиносская пуща — места Кшиштофа Занусси
  3. Кшиштоф Зануссі: «Я ненавиджу комунізм, проте не можу ненавидіти людей»
  4. Зануссі пропонує українцям попрощатися із «совком»
  5. Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  6. Узник Кремля. Все, что необходимо знать о деле Сенцова // ТСН
  7. «Я теж пережив війну»: польський режисер прихистив у своєму домі шість українських сімей
  8. Кшиштоф Зануссі: За якусь мить ця війна може бути всюди
  9. Указ Президента України № 233/2009 «Про нагородження К.Зануссі орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
  10. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]