Кінець Любавіних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кінець Любавіних
рос. Конец Любавиных
Жанр драма
Режисер Леонід Головня
Сценарист Леонід Головня
Леонід Нехорошев
У головних
ролях
Альберт Акчурін
Маріанна Вертинська
Валерій Хлевинський
Галина Яцкіна
Вацлав Дворжецький
Георгій Жжонов
Армен Джигарханян
Оператор Борис Брожовський
Композитор Микола Каретников
Художник Іван Пластінкін
Борис Царьов
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 96 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1971
IMDb ID 0067312

«Кінець Любавіних» (рос. «Конец Любавиных») — радянський художній фільм 1971 року за романом Василя Шукшина «Любавіни».

Сюжет[ред. | ред. код]

Взимку 1922 року в глухе сибірське село приїжджають дядько і племінник Родіонови, відряджені з повітового центру для організації школи. Насправді це уповноважені ГПУ, і їх основне завдання — з'ясувати місцезнаходження численної і дуже небезпечної банди, яка наводить страх на місцевих жителів. Відразу після прибуття Родіонови вступають в конфронтацію з сім'єю місцевого кулака Омеляна Любавіна. За багатьма ознаками, Любавін і його сини пов'язані з бандою. Любавіни, в свою чергу, ні хвилини не сумніваються, що приїжджі надіслані займатися не тільки школою. Старший Родіонов, Василь Платонович — прихильник обережних і поступових дій, він прагне спочатку через будівництво школи згуртувати місцевих жителів, заручитися їх довірою і підтримкою. Молодший, Кузьма Родіонов, рветься діяти рішуче і без зволікання.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]