Лазенко Сергій Васильович
| Лазенко Сергій Васильович | ||
|---|---|---|
 Прапорщик | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 жовтня 1968 м. Переяслав-Хмельницький, Київської області | |
| Смерть |
25 липня 2014 (45 років) Григорівка, Донецька область | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Васи́льович Лазенко (8 жовтня 1968 — 25 липня 2014) — прапорщик 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1968 року в місті Переяслав-Хмельницький. Середню освіту здобув у ЗОШ № 4, Переяслав-Хмельницький. 1986 року призваний на строкову службу в РА, 1988 лишився надстроково, пройшов навчання у школі прапорщиків. До виводу радянських військ служив на території НДР. 1997 року демобілізувався, працював у Переяславі-Хмельницькому в пожежно-рятувальній службі, 2002-го вийшов на пільгову пенсію.
Березнем 2014-го мобілізований, головний сержант 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти, 72-а окрема механізована бригада.
27 липня 2014-го по блокпосту Збройних сил України поблизу прикордонного села Григорівка Донецької області зі сторони Росії було здійснено декілька пострілів з танка, вибухом одного із снарядів прапорщику Лазенку відірвало ногу, все обличчя посікло осколками. Побратими надали першу допомогу та вкололи знеболювальне, однак вивезти пораненого не було можливості — на той час блокпост був оточений терористами. Імовірно, помер від втрати крові.
Очевидець: 25 липня 2014 орієнтовно о 13—14 год. відбувся обстріл позиції ЗСУ на переправі через р. Міус, між селами Червона Зоря та Кожевня. Обстріл проводився САУ з території РФ (орієнтовно за напямком і дальністю — ліс під Куйбишево). Один зі снарядів упав за укріплення й розірвався за півметра від Сергія. Він загинув миттєво. Оскільки позиція була в оточенні, тіло Сергія вдалося передати наступного дня.
Вдома залишилися мама, дружина Наталія та донька Анелія 2009 р.н. Похований 30 липня 2014-го в Переяславі-Хмельницькому.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (27.11.2014, посмертно).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
На честь Сергія Лазенка названо одну з вулиць міста Переяслав[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про перейменування вулиць, провулків міста Переяслава-Хмельницького | Переяслав-Хмельницька міська рада. phm.gov.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Лазенко Сергій Васильович [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Танкісти України
- Бійця Сергія Лазенка ідентифікували за татуюванням. Згадуємо про героя разом із його дружиною [Архівовано 17 травня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Прапорщики (Україна)
- Народились 8 жовтня
- Народились 1968
- Померли 25 липня
- Померли 2014
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Золотоніського району
- Померли в Донецькій області
- Поховані в Переяславі
- Люди, на честь яких названо вулиці