Лащенков Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лащенков.
Лащенков Павло Миколайович
Народився 16 червня 1865(1865-06-16)
Харків, Російська імперія (Україна)
Помер 27 квітня 1925(1925-04-27) (59 років)
Томськ
Місце проживання Харків, Україна
Країна Російська імперія → СРСР СРСР
Національність Українець
Діяльність науковець
Alma mater Імператорський Харківський університет
Галузь гігієна, бактеріологія
Заклад Томський державний університет Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Посада

директор Гігієнічого інституту при Томському університеті. приват-доцент кафедри гігієни Харківського Університету.

Виконувач обов’язків санітарного лікаря м. Харкова
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: уперше довів можливість передачі інфекції повітряно-краплинним шляхом, встановив етіологічну роль стафілокока при харчових інтоксикаціях; розробив методики бактеріологічного дослідження повітря, відкрив протеолітичний ензим з бактерицидною дією — лізоцим[1]
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Павло Миколайович Лащенков (іноді Лащенко[2][3]; 16 червня 1865, Харків — 27 квітня 1925, Томськ) — український лікар-гігієніст, бактеріолог, Доктор Медицини (1893)[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1865 року в Харкові[4] в сім'ї священника. Навчався в Третій Харківській чоловічій гімназії.

Харківський період[ред. | ред. код]

1888 року закінчив медичний факультет Харківського університету, де й працював від 1889. З 1895 — приват-доцент кафедри гігієни.[4]

1892 року брав участь у ліквідації епідемії холери в Самарській губернії, 1893 року завідував продовольчими лікарсько-санітарними пунктами для переселенців у Томській губернії. 1895 року був у відрядженні в Санкт-Петербурзі при Інституті експериментальної медицини.[4]

Від 1896 викладав гігієну сестрам милосердя Харківської общини Чер­воного хреста, від 1903 — у приватній жіночій гімназії.[4]

В 1897—1899 рр. — як стипендіат для підготовки до професорського звання удосконалював знання за кордоном.[4]

В 1899—1904 рр. — виконувач обов'язків санітарного лікаря Харкова.[4]

У 1899 під час вивчення спалаху інтоксикацій, викликаних споживанням горіхово-кремових тортів, установив роль стафілококів у харчових отруєннях.[4]

Був редактором видання «Сведения о врачебно-санитар­ной организации г. Харькова», де публікував власні статті про санітарні проблеми міста.[4]

Томський період[ред. | ред. код]

Від 1904 — екстраординарний, від 1908 — ординарний професор кафедри гігієни Томського університету, водночас очолював Гігієнічний інститут при Університеті.[4]

У 1920—1921 брав участь у ліквідації епі­демії тифу. Лащенков виявив у курячому білку лізоцим і описав його як протеолітичний ензим з бактерицидними властивостями; вперше довів можливість передавання інфек­ції повітряно-крапельним шляхом.[4]

Досліджував хімічний склад зерна залежно від місця зростання. Підручник «Гигиена с включением сведений по эпидемио­логии, эпизоотологии и медицинской помощи» (Томськ, 1911; 1912) відзначено Малою золотою медаллю на Всеросійській гігієнічній виставці у Санкт-Пе­тербурзі (1913).[4]

Помер 1925 року в Томську.[4]

Праці[ред. | ред. код]

  • «Почва и почвенные воды города Харькова» («Журнал Русского Общества Охраны народного здр.», 1896);(рос.)
  • «Вода, методы санитарного исследования и санитарной оценки» (Харків, 1897);(рос.)
  • «Азотистое равновесие при исключении из пищи углеводов и при приеме их в незначительном количестве» («Еженедельник», 1898);(рос.)
  • «Ueber Luftinfection durch Husten, Niesen und Sprechen verspritzte Tropfchen» («Zeitschr. f. Hyg.», т. 30);(нім.)
  • «Ueber Producte aus sog. Waldwolle» («Arch. f. Hyg.», 1898);(нім.)
  • «Ueber Extraction von Alexinen aus Kaninchenleukozyten mit. dem Blutserum anderer Tiere» («Arch. f. Hyg.», 1899);(нім.)
  • «Брюшной тиф в Харькове» («Вестник Общества Гигиены», 1901);(рос.)
  • «Значение гидрата окиси железа в деле очистки питьевых вод» (рос.) (там же, 1904); ряд статей, присвячених санітарному стану Харкова;
  • «Гигиенические отряды на театре военных действий» (Харків, 1904; 20 с.) (рос.)
  • P. Laschtschenko. [1] // Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten. — 1909. — Bd. 64, H. 1 (12). — ISSN 1432-1831. — DOI:10.1007/BF02216170.(нім.)
  • «Гигиена, со включением сведений по эпидемиологии, эпизоотологии и мед. полиции» (Томськ, 1913; два видання).(рос.)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ САДІВНИЧИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ — СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В СЕГМЕНТІ МЕДИЧНОЇ ПРЕСИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ: ТИПОЛОГІЯ, ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЗМІСТОВІ ОСОБЛИВОСТІ, КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ СКЛАДНИКИ [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] shron1.chtyvo.org.ua — c. 309
  2. ↑ Laschtschenko, P. (1 грудня 1909). Uber die keimtötende und entwicklungshemmende Wirkung von Hühnereiweiß. Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten (нім.). Т. 64, № 1. с. 419—427. doi:10.1007/BF02216170. ISSN 1432-1831. Процитовано 7 квітня 2021.
  3. ↑ Із бороди на ніс: як з’явилася медична маска та як вона рятувала людство?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Лащенков Павло Миколайович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лащенков_Павло_Миколайович&oldid=41933586