Левій (івр.לֵוִי — Леві, від івр.יִלָּוֶה — «приліпитися») — згідно з біблійними книгамиБуття та Числа, один з дванадцяти синів патріархаЯкова. Був третім після Симеона, сином Якова від його першої дружини Лії (Бут.29:34). Мав запальну та люту вдачу. У Книзі Буття розповідається про помсту його та Симеона хівеянам, що зґвалтували їх сестру Діну (Бут.34:25-30). Левій — родоначальник племені Левітів.
Патріарх Яків із своїм родом перебував у Ханаані аж до переселення у Єгипет в провінцію Гасем. У Єгипті вийшло від синів Якова 12 колін (племен) народу ізраїльського. Разом з Леві до Єгипту прибули також і його сини: Гершон, Кегат і Мерарі. (Бут.46:11). Нащадки Левія у Єгипті утворили плем'я левитів, яке на відміну від інших племен не було пераховане: «А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.» (Чис.1:47). При займанні Ханаану, після повернення з Єгипту, Левітам не була відведена жодна частина країни (Вт.18:1-8). Вони мали служити разом з Когенами у Храмі:
А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії. А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.(Чс.1:49-51)
Левіти у зв'язку з помстою Хівеянам не отримали благословення від Якова: «…Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!» (Бут.49:5-7).