Лейбу Левін

Лейбу Левін
їд. לייבו לוין‎
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Лев Йосипович Левін
Дата народження	1914(1914)
Місце народження	Кимполунг, Австро-Угорщина
Дата смерті	7 лютого 1983(1983-02-07)
Місце смерті	Герцлія, Тель-Авівський округ, Ізраїль
Роки активності	з 1933
Громадянство	Австро-Угорщина  Румунія  СРСР  Ізраїль
Професія	виконавець пісень на ідиш, чтец, композитор, автор пісень на вірші єврейських поетів
Мова	їдиш
Жанри	пісенька

Лейбу Левін (Лев Йосипович Левін; 1914(1914), Кимполунг (Молдовенеск), Австро-Угорщина —7 лютого 1983, Герцлія, Ізраїл) — відомий виконавець пісень на їдиш, читець і композитор, автор пісень на вірші сучасних єврейських поетів — Мангера, Бялика, Дриза, Гальперна, Хараца та інших.

Біографія

1919 року родина переїхала до Черновіців (Чернівці). Левін співав у синагогальному хорі у знаменитого кантора і композитора Піні Спектора, наприкінці 1920-х — початку 1930-х років був студентом учительської семінарії. В 1934-40 роках виступав містами Румунії з художнім читанням творів єврейських письменників і поетів, виконанням пісень. У репертуарі Левіна були народні пісні, а також пісні, написані на вірші єврейських поетів їм самим. Журналіст доктор Майєр Ебнер писав про творчість Левіна 1935 року: «Лейбу Левіна потрібно не тільки слухати — його треба бачити. Треба чути і бачити його, коли він у затемненому залі вдихає у чужу поезію свою палаючу, то тріумфуючу, то тужню юну душу… Такий талант зустрічається так само рідко, як золото, й він так само цінний».

1939 року в Чернівцях вийшла збірка «Зэкс шлофлидэр» («Шість колискових»; перевидана у Реховоті 1969 р.) з мелодіями Левіна. Стараннями Левіна 1939 року там же вийшла друком збірка пісень З. Бардічевера, єврейського трубадура з Бєльці (Бессарабія).

1941 року був мобілізований, потім направлений у трудармію, до Молотова (Перм). Тут познайомився з Дмитром Журавльовим і виступав разом з ним по уральським військовим шпиталям. 24 вересня 1942 року заарештований за безпідставним звинуваченням у шпигунстві (на користь Румунії), 8 травня 1943 року засуджений на 15 років виправно-трудових таборів, до 1956 року перебував в ув'язненні в радянських таборах. Після реабілітації оселився у Москві, працював з Нехамой Ліфшицайте, виїжджав з концертами до міст з єврейським населенням.

1972 року Левін репатріювався в Ізраїль, виступав на естраді, писав пісні, зокрема зі словами на івриті. Про читання Левіним байок Еліезера Штейнбарга в єрусалимському клубі «Цавта» розповів Манфред Вінклер: «Він зумів пожвавити й байки Е. Штейнбарга — цікаві, окрилені фантазією, гумором і тонкою іронією: людський зоопарк, де автор бичує пороки суспільства з посмішкою розуміння на вустах. У якийсь момент мені здалося, що на сцені стоїть чарівник, зачаровує мене і самого себе музичними байками Штейнберга. Це була людина з палаючими очима, ніби охоплений потужним потоком вірша, де про одвічні біди людства говорилося легко, з посмішкою… Ми знову змогли почути того Левіна, що приваблював нас у концертах тридцятих років».

Левін перевів на ідиш (з німецької) вірші загиблої від рук нацистів юної поетеси з Чернівців Зельми Меербаум-Айзінґер (1924-42), до шести з цих віршів він написав музику (була опублікована разом з усіма перекладами в книзі З. Меербаум-Айзингер «Лидэр» /«Вірші»/, Т.-А., 1978). 1980 року в Тель-Авіві вийшов у світ збірник пісень Л. Левіна «Ин дэр вэлт фун гэзангэн» («У світі пісень»). 1990 року там же — посмертна збірка «Ал ашер ло хайя» («Про те, чого не було»), що представляє шість пісень, написаних Левіним на вірші поетів, які пишуть на івриті. 2005 року — Антологія «Лейбу Левин. Ворт ун нигн (Слово і музика)», що включає в себе сорок дев'ять пісень на вірші двадцять одного поета на ідиш, передмова й епілог, фотографії та малюнки. Тексти пісень наведено ідишем, англійською та івритом.

Життєпис

• 1919 — переїзд у Черновіці (сучасні Чернівці), півчий у синагогальному хорі
• кінець 1920-х — початок 1930-х — єврейська учительська семінарія
• 1932—1941 — гастролі територією Румунії
• 1941 — покликаний до армію, потім переведений у трудармію і спрямований у м. Молотов (Перм)
• 1942 — арештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Румунії
• 1942—1956 — ув'язнений (Тайшет, Ухта)
• 1972 — репатріація в Ізраїль

Посилання

• Антологія пісень Л.Левіна, укладач — Рут Левін (відома ізраїльська співачка й актриса, лауреат премії Сегала за внесок у розвиток культури на ідиш).
• Лейбу Левін - риси до портрета майстра слова(їдиш) = לייבוּ לעווין — שטריכן צו דער געשטאַלט פון אַ וואָרטקינסטלער. — Тель-Авів, 1984.
• Лея Алон (Грінберг). У ньому вічний лад поезії звучав. сайт журналу «Замітки з єврейської історії», Грудень 2012, 7(154). Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 26 серпня 2012.
• Борис Сандлер. (02.07.2014). Лейбу Левін (ідиш з англійськими субтитрами). сайт YouTube, Канал газети «Форвертс». Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 04 липня 2014.
• Л.Школьник. Стаття на сайті «Єврейський камертон» [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Vemen Vestu Zingen, Vemen? Leibu Levin Performs in Yiddish. Дослідницький центр єврейської музики, Єврейський університет в Єрусалимі. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 09 ноября 2017.
• Фан-сайт пісень (нігунів) Л.Левіна [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• (їдиш) Лейбу Левін, Іцик Мангер — «Сумна пісенька» Співає Рут Левін
• (їдиш) Лейбу Левін співає «Сумну пісеньку» [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• (їдиш) Лейбу Левін співає «Весілля» [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• (їдиш) Лейбу Левін, пісня «Наш дах протікає» — відеозапис. сайт YouTube, rutalevin’s Channel. 24.02.2009. Процитовано 3 жовтня 2011.