Леонтіон, Леонтія [2] (грец. Λεόντιον, лат. Leontium; померла бл. 300 р. до н. е.) - давньогрецька жінка-філософ, що представляла епікурейський напрямок. Коли Епікур створив свою школу в Афінах у 306 році до н. е.[3], він одразу почав приймати до неї жінок[4]. Леонтія, будучи гетерою в Афінах[5], поповнила ряди школи і стала ученицею і подругою Епікура, а також коханою наложницею Метродора[2][6]. Правда, в інших версіях вона була коханою самого Епікура та найчастішим адресатом його листів [7]. Так, наприклад, Діоген Лаертський наводить цитату з листа Епікура до Леонтії [8].
З філософської діяльності Леонтії ми знаємо, що вона написала спеціальний твір проти Теофраста[2], наступника Арістотеля в 323 р. до н. е. у школі перипатетиків. Згідно з Цицероном, це був дотепний твір, написаний в атичному стилі [9]. За свідченням Плінія Старшого, художник Арістид Молодший написав портрет «Леонтія Епікура»[10], а Теор - «Леонтія Епікура у роздумах»[11]. Джованні Боккаччо включив Леонтію до свого трактату «Про знаменитих жінок».
↑ абвЛеонтия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIIa (1896): Ледье — Лопарев. — С. 561.
↑Полина Гаджикурбанова. Эпикур // Энциклопедия «Кругосвет».
↑Комментарий Гайка Арутюновича Тароняна в книге Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве : [Кн. 33-36] / Плиний Старший; Пер. с латин., предисл. [с. 5-28] и примеч. Г. А. Тароняна. — М.: Науч.-изд. центр «Ладомир», 1994 (1995). — 939 с. — ISBN 5-86218-131-8.
