Леш Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Леш
Особисті дані
Повне ім'я Олег Іванович Леш
Народження 5 червня 1969(1969-06-05) (54 роки)
  Красноперекопськ, Кримська область, УРСР
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Таврія» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР «Таврія» (С) 1 (0)
1990—1992 СРСР/Україна СКА/СК «Одеса» 65 (1)
1992—1999 Україна «Нафтовик» (Ох) 221 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Іванович Леш (нар. 5 червня 1969, Красноперекопськ, Кримська область, УРСР) — український футболіст, півзахисник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Розпочав займатися футболом в рідному місті Красноперекопськ. Зіграв декілька матчів за місцеву команду «Хімік». Потім навчався в школі сімферопольського клубу «Таврія», де його тренером був В'ячеслав Портнов[1].

У 1990 році став гравцем «Таврії», однак у складі кримчан провів всього одну гру в Першій лізі СРСР. Леш брав участь в чемпіонаті Збройних Сил СРСР, після чого його запросили в одеський СКА. У складі команди у Другій лізі зіграв у понад 40 матчах. Брав участь в першому чемпіонаті незалежної України. За підсумками якого одесити посіли останнє 10 місце в своїй групі і вилетіли до першої ліги[1].

Наступним клубом Леша став охтирський «Нафтовик» з Першої ліги. Основною причиною переїзду в Охтирку стало питання виділення йому квартири. За підсумками сезону 1992/93 років команда стала бронзовим призером Першої ліги. За словами самого Олега Льоха під час виступу за «Нафтовик» у нього були пропозиції про перехід у донецький «Шахтар», львівські «Карпати» й харківський «Металіст». Під час одного з матчів в 1998 році він отримав травму — розрив передньої хрестоподібної святки коліна. Пройшов відновлення, але заграти на колишньому рівні Олег вже не зміг[1]. Завершив кар'єру гравця в 1999 році у віці тридцяти років. Всього за «Нафтовик» провів понад двісті матчів у Першій лізі, входить в десятку найкращих гвардійців клубу за всю історію[2].

Після закінчення кар'єри футболіста працював у сфері торгівлі, а потім у банківській службі інкасації[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
1990 «Таврія» (Сімферополь) Перша ліга СРСР 1 0
1990 СКА (Одеса) Друга ліга 18 0
1991 29 0
1992 Вища ліга 18 1 2 0
1992/93 «Нафтовик» (Охтирка) Перша ліга 38 3 4 0
1993/94 36 5 2 0
1994/95 41 1 1 0
1995/96 38 1
1996/97 38 5
1997/98 13 1 5 1
1998/99 4 0 3 0
1999/00 13 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Павло Соловей (22.07.2015). Олег Леш: Вихід Шепетівки до вищої ліги вирішувалося аж ніяк не на футбольному полі (рос.). UA-Футбол. Процитовано 14 червня 2017.
  2. 200-й матч Владислава Зайчука (рос.). fcnaftovyk.com.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 14 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]