Литовченко В'ячеслав Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Литовченко В'ячеслав Григорович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 17 грудня 1971(1971-12-17)
Старицьківка
Смерть 30 вересня 2016(2016-09-30) (44 роки)
Мар'їнка
Поховання Полтава
Псевдо «ВДВ»
Військова служба
Роки служби 2015-2016
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
 ДУК
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литовченко.

В'ячесла́в Григо́рович Лито́вченко (17 грудня 1971(19711217) — 30 вересня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1971 року в селі Старицьківка (Машівський район, Полтавська область) (за іншими даними — в м. Полтаві). Навчався в старицьківській ЗОШ полтавському ПТУ № 23. Строкову службу проходив уБілорусі, там одружився і по демобілізації проживав. Після розлучення приїхав із сином на Полтавщину — до села Старицьківка.

У травні 2015 року прийшов добровольцем до полтавського 17-го запасного полку ДУК. Вояк 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Пройшов вишкіл і з лютого 2016 року вирушив на фронт. В липні зазнав поранення на шахті «Бутівка», після лікування одразу повернувся на передову, провідав під час лікування маму, щоб допомогти їй по господарству.

29 жовтня 2016 року увечері зазнав важкого поранення у голову від кулі снайпера в промзоні Авдіївки. В'ячеслава довезли до шпиталю, стабілізували, проте рана була несумісна з життям. О 1-й годині ночі 30 жовтня В'ячеслав помер на операційному столі.

3 жовтня 2016 року похований на Алеї Героїв Центрального кладовища Полтави.

Залишилися батьки, сестра, двоє братів та син (один з братів теж був на фронті).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно);
  • відзнака «За оборону рідної держави» (посмертно);
  • орден ВГО «Країна» «За мужність та відвагу» (посмертно);
  • відзнака «За вірність народу України» І ступеня (посмертно рішення Полтавської обласної ради);
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

Вшанування[ред. | ред. код]

  • в старицьківській ЗОШ відкрито меморіальну дошку В'ячеславу Литовченку

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Литовченко_В%27ячеслав_Григорович&oldid=35225122