Логічність мовлення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Логічність мовлення — ознака й мовлення в цілому, й кожного функціонального стилю літературної мови. Це продумане, виважене й структурно впорядковане мовлення. Логічне мовлення ґрунтується на системних мовних зв'язках. Якщо зв'язки не порушуються — мовлення логічне, якщо порушуються — виникають алогізми.

Кожен стиль має свій вияв логічності.

Для наукового стилю характерна відкрита логічність. Вона розкриває шлях пізнавальної діяльності мовця, шлях пізнання істини, тому передумовою логічності є збереження послідовності дій і процесів.

У художньому стилі хронологія може порушуватися, бо це не дзеркальне відображення дійсності, а результат сприйняття дій, фактів через художній образ, який породила уява автора.

У розмовному стилі порушення деяких правил логічної організації мовлення може запобігти сама ситуація. Проте вміле використання ресурсів мови відповідно до ситуації є однією з умов логічності.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]