Лонський Владислав Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лонський.
Владислав Лонський
Владислав Олегович Лонський
 Капітан
Загальна інформація
Народження 13 травня 1998(1998-05-13)
Ківерці, Волинська область, Україна
Смерть 20 вересня 2022(2022-09-20) (24 роки)
Оскіл
(загинув у ході бойових дій)
Поховання Ківерці
Національність українець
Alma Mater Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою і Військова академія
Псевдо «Страйк»
Військова служба
Роки служби 2019—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ДШВ
Формування
 80 ОДШБр
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Владисла́в Оле́гович Ло́нський (13 травня 1998, м. Ківерці, Волинської області — 20 вересня 2022, с. Оскіл, Ізюмського району Харківської області) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народивя 13 травня 1998 в м. Ківерці Волинської області. У 2013 році закінчив Ківерцівську загальноосвітню школу № 4, а протягом 2014—2015 рр. навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею обрав для навчання Одеську військову академію за спеціальністю «Управління діями підрозділів десантно-штурмових військ». На 1 курсі отримав звання молодший сержант. У 2019 році з відзнакою закінчив Одеську військову академію, отримавши звання лейтенант. Для проходження подальшої військової служби отримав призначення у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду на посаду командира взводу; згодом очолив роту. У складі 3 БТГр 80 ОДШБр м. Чернівці з 2019 року неодноразово брав участь в ООС на сході України. У червні 2021 року отримав звання старшого лейтенанта, а в квітні 2022 року — звання капітана.

З перших днів російського вторгнення в Україну його місцем служби був схід та південь України, де точилися найзапекліші бої: Херсон, Бахмут, Піски, Краматорськ, Білогорівка, Ізюм[1]. Був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст.[2]

Загинув 20 вересня 2022 року поблизу с. Оскіл Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Похований 24 вересня 2022 року в рідному м. Ківерці.[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (28 вересня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5]
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (21 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Офіцеру-десантнику з Ківерців виповнилося б 25 років. history.rayon.in.ua (укр.). 13 травня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
  2. ↑ а б Указ Президента України від 21 квітня 2022 року № 268/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ У Ківерцях в останню дорогу провели загиблого воїна Владислава Лонського. ФОТО та ВІДЕО. kivertsi.rayon.in.ua (укр.). 25 вересня 2022. Процитовано 17 травня 2023.
  4. ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 120/2024 «Про присвоєння В. Лонському звання Герой України»
  5. ↑ Указ Президента України від 28 вересня 2022 року № 674/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лонський_Владислав_Олегович&oldid=41868457