Любицьке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Любицьке
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Новомиколаївський район
Рада Любицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA23060310110048320
Основні дані
Засноване 1856
Перша згадка 1856[1]
Населення 634
Площа 2,3 км²
Густота населення 275,65 осіб/км²
Поштовий індекс 70153
Телефонний код +380 6144
Географічні дані
Географічні координати 47°46′00″ пн. ш. 35°57′25″ сх. д. / 47.76667° пн. ш. 35.95694° сх. д. / 47.76667; 35.95694Координати: 47°46′00″ пн. ш. 35°57′25″ сх. д. / 47.76667° пн. ш. 35.95694° сх. д. / 47.76667; 35.95694
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Місцева влада
Адреса ради 70153, Запорізька обл., Новомиколаївський р-н, с.Любицьке, вул.Шкільна,2
Карта
Любицьке. Карта розташування: Україна
Любицьке
Любицьке
Любицьке. Карта розташування: Запорізька область
Любицьке
Любицьке
Мапа
Мапа

Лю́бицьке — село в Україні, у Новомиколаївському районі Запорізької області за 25 км на північний захід від районного центру. Населення становить 634 осіб. Орган місцевого самоврядування - Любицька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Любицьке знаходиться на лівому березі річки Верхня Терса, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Лісне, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Барвинівка, на протилежному березі — село Новосолошине (Оріхівський район). Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблена загата. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0408.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване село в 1856 році вихідцями з Курської губернії.

За даними 1859 року у державному хуторі Дюбицьке було 25 подвір'їв, 177 мешканців. За даними 1859 року на хуторі було майже повністю російське населення. На лівому березі Терси існувала німецька колонія Фріденталь, у якій було 25 подвір'їв та 65 мешканців.[2]

Економіка[ред. | ред. код]

  • «Агроцентр», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Релігія[ред. | ред. код]

  • Храм Святителя Миколи Чудотворця.

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]