Людвіг Вільгельм Гілберт
Людвіг Вільгельм Гілберт | |
---|---|
нім. Ludwig Wilhelm Gilbert | |
Народився |
12 серпня 1769 Берлін |
Помер |
7 березня 1824 (54 роки) Лейпциг |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | фізик, хімік, викладач університету |
Alma mater |
Університет Мартіна Лютера[1] Грайфсвальдський університет[1] Лейпцизький університет[1] |
Галузь | фізика |
Заклад | Лейпцизький університет |
Вчителі | Georg Simon Klügeld[1] і Карл Фрідріх Гінденбург[1] |
Аспіранти, докторанти | Отто Лінне Ердман[1] |
Членство |
Петербурзька академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук Баварська академія наук Краківське наукове товариствоd[2] |
Людвіг Вільгельм Гілберт у Вікісховищі |
Людвіг Вільгельм Гілберт (нім. Ludwig Wilhelm Gilbert. Ludwig Wilhelm Gilbert; 12 серпня 1769, Берлін — 7 березня 1824, Лейпциг) — німецький фізик.
Вищу освіту і ступінь доктора філософії отримав у 1794 році в Університеті Мартіна Лютера, де по закінченні курсу став читати лекції по математиці й фізиці. По смерті Грена, Ґілберт замінив його, як професора фізики і хімії і як редактора наукового журналу «Gren's Annalen der Physik». У 1811 році прийняв запрошення Лейпцизького університету зайняти кафедру фізики, на котрій і лишався до самої смерті.
Наукові праці Гілберта торкалися найбільш різнобічних наук: географії («Handbuch für Reisende durch Deutschland»), історії математики («De natura, constitutione et historia matheseos primae etc.»), геометрії («Die Geometrie nach Legendre, Simpson etc.»), хімії («Dissertatio historico-critica de mistiarum chemicarum simplicibus et perpetuis rationibus earumque legibus nuper detectis»), гігієні («Fur jeden verständliche Anweisung, wie man es anzufangen habe, um bei bösartigen Fieber-Epidemien aller Art sich gegen Ansteckung zu schützen») й інші.
Але головну його заслугу склало 26-літнє редагування журналу, який видавався спершу під заголовком «Gilbert's Annalen d. Physik» (1798—1819), а потім «Gilbert's Annalen d. Physik und der physikalischen Chemie» (1819—1824). Журнал став органом всіх видатних європейський вчених того часу (Гумбольдта, Пуассона, Фур'є, Хладні, Поггендорфа, Араго, Герапата, Сэбіна, Сосюра і багато інших) і літописом успіхів фізики й молодої в той час хімії. Гілберт був членом майже всіх вчених громад його пори.
- Яковлев В. А. Гильберт, Людвиг Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Персональна сторінка Людвига Вильгельма Гильберта на офіційному сайті РАН (рос.)
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 12 серпня
- Народились 1769
- Померли 7 березня
- Померли 1824
- Випускники Галле-Віттенберзького університету
- Випускники Грайфсвальдського університету
- Випускники Лейпцизького університету
- Академіки РАН
- Члени Прусської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Науковці Лейпцизького університету
- Німецькі фізики
- Померли в Лейпцизі
- Уродженці Берліна