Люлька Валерій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Люлька
Валерій Петрович Люлька
 Майстер-сержант
Загальна інформація
Народження 14 листопада 1962(1962-11-14)
Глибочок, Житомирський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 9 серпня 2022(2022-08-09) (59 років)
Байрак
Поховання Глибочок
Національність українець
Псевдо «Дід»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна

Вале́рій Петро́вич Лю́лька (позивний «Дід»; 14 листопада 1962, с. Глибочок, Житомирська область — 9 серпня 2022, с. Байрак, Харківська область) — український громадський діяч, військовослужбовець, майстер-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Валерій Люлька народився 14 листопада 1962 року в селі Глибочку, нині Новогуйвинської громади Житомирського району Житомирської области України.

Ветеран військової служби, старший прапорщик у відставці й колишній спецпризначенець. У рідному селі працював старостою Глибочанського старостинського округу Новогуйвинської селищної громади.

Після початку повномасштабного російського вторгнення став бійцем самооборони Новогуйвинської громади. Від 24 травня 2022 року служив у окремому батальйоні спеціального призначення «Дике поле». Учасник боїв за Херсонщину та Харківщину.

За час визволення одного із сіл Харківщини українські військовики захопили опорні пункти противника з великим запасом зброї та боєприпасів. Валерій Люлька з позивним «Дід» був поранений у спину, але відмовився евакуюватись, не бажаючи залишати побратимів, оскільки почався контрнаступ ворога великими силами. У підрозділі було 80 поранених і командир наказав відступити з села до стратегічної висоти. Цей відступ та евакуацію поранених прикривав Валерій Петрович і сержант з позивним «Сем». Розвернувши ворожі кулемети на захопленому опорному пункті, вони кілька годин стримували ворога в с. Байрак Ізюмського району. 9 серпня 2022 року, коли відходив і допомагав пораненому бійцеві, уражений осколком ворожої міни й загинув миттєво.

Похований 29 грудня 2022 року в рідному селі.

Залишилися дружина, донька, син та троє онуків.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Командир батальйону «Дике поле» Андрій Малахов, надіслав Президентові України подання про присвоєння майстер-сержанту звання Героя України. У березні 2023 року документ підписав головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вікторія Трудько (28 серпня 2022). На Харківщині поліг 59-річний Валерій Люлька. «Не можу сидіти вдома, коли молоді хлопці гинуть на фронті». Експрес.
  • Анжеліка Нестерчук, Оксана Ковальчук (9 серпня 2023). Роковини загибелі воїна Валерія Люльки: ціною власного життя врятував поранених побратимів. Суспільне Новини.
  • Сергій Зятьєв (25 травня 2023). День Героїв: історії звитяги українців різних часів. АрміяInform.
  • Ольга Тихоневич (3 вересня 2023). Староста села врятував 80 захисників. Вісник.
  • Люлька Валерій Петрович — 14.11.1962 — 09.08.2022 р.р. Новогуйвинська громада. 9 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]