Люсий Олександр Павлович
| Люсий Олександр Павлович | |
|---|---|
| Алекса́ндр Па́влович Лю́сый | |
| Народився |
14 травня 1953 (71 рік) Бахчисарай, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | журналіст, краєзнавець, літературний критик |
| Alma mater | Таврійський національний університет, Літературний інститут імені Горького |
| Галузь | культурологія, краєзнавство |
| Заклад | Q4503970? |
| Науковий ступінь | кандидат культурології |
| Вчителі | Vladimir Kantord |
| Відомий завдяки: | журналіст, публіцист |
Олександр Павлович Люсий (рос. Алекса́ндр Па́влович Лю́сый, *14 травня 1953, Бахчисарай, Кримська область, РСФСР, СРСР) — радянський та російський культуролог, краєзнавець, журналіст, публіцист, літературний критик. Розробив текстологічну концепцію російської культури, культури як суми і системи локальних текстів. Автор концепції кримського тексту в російській літературі.
Кандидат культурології (2003). Старший науковий співробітник Російського інституту культурології та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова (Інституту Спадщини).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 травня 1953 року в Бахчисараї в Криму. У 1977 році закінчив історичний факультет Сімферопольського державного університету. У 1985 році закінчив Літературний інститут імені Горького (семінар критики В. Сурганова). Працював учителем у загальноосвітній школі (1977–1978), науковим співробітником Кримського краєзнавчого музею (1978–1980), редактором видавництва «Таврія» (1985–1991).
У 1986 році ініціював статтями у всесоюзних газетах «Літературна Росія» і «Радянська культура» рух за порятунок від руйнування і знесення будинку Рішельє в Гурзуфі. Будівля в підсумку була відреставрована, і в ній відкрився єдиний в Криму Музей О. С. Пушкіна в Гурзуфі.
У першій половині 1990-х років працював власним кореспондентом інформаційного агентства «Постфактум» (1992–1996), газет «Будемо милосердні» (1991–1993), «Ранок Россії» і «Вік». Був членом редколегії журналу «Передвістя», автором назви і співредактором журналу «Кримський контекст». Викладав в Таврійському еколого-політичному університеті. У 1996 році після зіткнення з кримськими кримінальними угрупованнями був змушений покинути Крим і переселився до Москви.
Працював кореспондентом газети «Книжное обозрение», редактором видавництв «Пам'ятники Вітчизни», «Прогрес-Традиція», «Логос», «Едіторіал УРСС», «Либерея-Бибинформ». Автор статей і рецензій в журналах «Прапор», «Новий світ», «Жовтень», «Дружба народів», «Питання філософії», «Наша спадщина», «Літературний огляд», «Новое литературное обозрение», «Мистецтвознавство», «Бібліо-Глобус», «Пушкін»; газетах «Літературна газета», «Независимая газета», «Вечірня Москва», «Московські новини», «Культура».
Тема дисертації: «Кримський текст російської культури і проблема міфологічного контексту»[1].
Старший науковий співробітник Російського інституту культурології[1] та Центру гуманітарних досліджень простору Російського науково-дослідного інституту культурної і природної спадщини імені Д. С. Лихачова[1]. Член редколегії журналу «Питання культурології» і редакційної ради журналу «Людина, культура та освіта». Член Спілки російських письменників (з 1996)[2], Міжнародної федерації журналістів, Російського ПЕН-центру.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2001 — Лауреат шостої Артіади народів Росії в номінації «Література» (за книгу «Пушкін. Таврида, Кіммерія»)[3].
- 2014 — фіналіст Горьківської премії (з книгою «Московський текст: текстологічні концепція російської культури»).
- 2014 — фіналіст літературної премії «Нон-коформізм» (з книгою «Парад утопій»)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Первый поэт Тавриды: Семён Бобров. — Симферополь: Облполиграфиздат, 1991. — 22 с.
- Пушкин. Таврида, Киммерия. — М.: Языки русской культуры, 2000. — 248 с.
- Крымский текст в русской литературе. — СПб.: Алетейя, 2003. — 314 с.
- Наследие Крыма: геософия, текстуальность, идентичность. — М.: Русский импульс, 2007. — 240 с.
- Нашествие качеств: Россия как автоперевод. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — 521 с.
- Поэтика предвосхищения: Россия сквозь призму литературы, литература сквозь призму культурологии. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 570 с.
- Новейший Аввакум: Текстуальная революция в России в свете Первой мировой Крымской семантической войны. — Саарбрюкен: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2012. — 556 с. — ISBN 978-3-8473-3189-6
- Парад утопий. СПб.: Эйдос, 2013.
- Московский текст: Текстологическая концепция русской культуры. М.: Вече, Русский импульс, 2013.
- Алупкинский дворец-музей. — Симферополь, 1988. (редактор)
- Крым: Поэтический атлас. — Симферополь, 1989. (редактор)
- Дом-музей М. В. Волошина. Путеводитель. — Симферополь, 1990. (редактор)
Література[ред. | ред. код]
- Люсый Александр Павлович // Кто есть кто в российском литературоведении: Биобиблиографический словарь-справочник / РАН, ИНИОН, Центр гуманитарный научно-информационных исследований, Отдел литературоведения; Главный редактор Николюкин А. Н.; Научный редактор Ревякина А. А.; Ответственный секретарь Соколова Е. В.; Составители: Кравченко Т. Н., Михайлова О. В., Петрова Т. Г., Ревякина А. А.. — М. : ИНИОН РАН, 2011. — С. 210. — ISBN 978-5-248-00591-8. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Александр Люсый на сайте Института Наследия. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Александр Люсый в «Журнальном зале». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Книжки в магазині «Озон». [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статті на сайті «Інтерлос». [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Люсый на сайте Института Наследия (рос.)
- Биография на сайте «Хронос» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Люсый на сайте «Кто есть кто в Крыму» (рос.)
- Александр Люсый в сетевом сообществе «Российская культурология» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Люсый на сайте ассоциации «Антиподы» [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Люсый на сайте «Крымология» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Публикации Александра Люсого в «Русском журнале» [Архівовано 17 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статьи Александра Люсого на сайте АПН [Архівовано 21 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)