Лютий Олександр Сергійович
| Олександр Сергійович Лютий | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
1 січня 1920 Полтава, за іншими даними в селі Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області | |||
| Смерть |
27 березня 1944 (24 роки) Миколаїв | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Рід військ | морська піхота | |||
| Роки служби | 1940-1944 | |||
| Звання | старший матрос | |||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
Олекса́ндр Сергі́йович Лю́тий (нар. 1 січня 1920 — пом. 27 березня 1944) — радист взводу зв'язку 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 січня 1920 року в Полтаві[1] (за іншими даними — в селі Пам'ятне Голопристанського району Херсонської області[2]). Сирота. Виховувався у Полтавському дитбудинку[1].
У 1940 році Полтавським РВК призваний на флот[1]. Служив на Чорноморському флоті, де його і застала війна.
У серпні — листопаді 1942 року брав участь в обороні Новоросійська, був поранений. У жовтні 1943 року призначений у 384-й окремий батальйон морської піхоти Чорноморського флоту на посаду радиста взводу зв'язку. Брав участь в десантної операції в районі Осипенко, потім — у боях на Кінбурнській косі, відвоюванні селищ Херсонської області Богоявленське і Широка Балка.
У ніч на 26 березня 1944 року у складі десантного загону, що складався з моряків-добровольців, очолюваного старшим лейтенантом Ольшанським, висадився в тил противника в районі села Ковалівка, звідки був здійснений марш-кидок у порт Миколаєва. Зайнявши декілька будівель порту і пристосувавши їх до оборони, загін дві доби до підходу своїх військ вів бій, відбивши вісімнадцять запеклих атак противника.
Старший матрос Лютий Олександр Сергійович загинув у бою 27 березня 1944 року[2].
Похований у братській могилі в місті Миколаїв у сквері 68-ми десантників.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і героїзм старшому матросу Лютиому Олександру Сергійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
У Миколаєві відкритий Народний музей бойової слави моряків-десантників. Біля злиття Південного Бугу і Інгулу, встановлена гранітна плита-пам'ятник. На ньому золотими літерами викарбоване ім'я Олександра Сергійовича Лютого. На честь 68-ми десантників в місті названа вулиця. У селі Юр'ївка на місці висадки десанту під командуванням Костянтина Ольшанського, встановлена меморіальна гранітна брила з пам'ятним написом.
Іменем Олександра Лютого у 1950-х роках названа одна з вулиць у Київському районі Полтави (колишня Бульварна, від Ботанічного провулка до вулиці Сонячної)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Біографія Олександра Сергійовича Лютого [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [Архівовано 3 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Біографія Олександра Сергійовича Лютого [Архівовано 26 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Історія Полтави [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Вулиця Олександра Лютого на сайті Історія Полтави [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992). Стор. 501
- Волосков В. Ф. Полтава: 100 памятных мест. — Харків : «Прапор», 1987. — 185 с.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. — ISBN 5-203-00536-2
| |||||||
- Народились 1 січня
- Народились 1920
- Померли 27 березня
- Померли 1944
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Радянські військовики
- Учасники Другої світової війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Уродженці Полтави
- Померли в Миколаєві
- Поховані в меморіальному комплексі на честь 68-ми десантників-ольшанців
- 68 десантників