Лійгер Еллен Янівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лійгер Еллен Янівна
Народилася 26 червня 1918(1918-06-26)
Ревель, Естонія
Померла 4 серпня 1987(1987-08-04) (69 років)
Поховання Метсакальмісту
Країна  Естонія
Діяльність акторка
Alma mater Естонська академія музики й театру
Роки активності з 1924
IMDb ID 1817475

Еллен Лійгер (ест. Ellen Liiger; нар.. 26 червня 1918, Таллінн, Естонія — пом.. 4 серпня 1987, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонська радянська актриса. Народна артистка Естонської РСР (1957).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася Еллен Лійгер в 1918 році в Таллінні в сім'ї службовців, молодша з трьох братів та сестер. Після закінчення в 1937 році Талліннської першої середньої школи для дівчаток вивчала акторську майстерність в Талліннській школі драматичного мистецтва при консерваторії Талліннської консерваторії, яку закінчила в 1941 році[1][2].

Понад 40 років — з 1941 року і до своєї смерті в 1987 — служила в Естонському державному академічному театрі драми ім. В. Кінгісеппа, з невеликою п'ятирічною перервою на початку 1960-х років, коли працювала в театрі «Ванемуйне» у Тарту[3][4].

Творчість Лійгер відрізняється емоційністю та щирістю, лаконізмом виразних засобів. У її сценічних образах ліризм узгоджується з м'яким гумором, комедійністю. Грала також драматичні ролі.

— Театральна енциклопедія

Ролі на сцені: Аня («Дні та ночі» за Симоновим), Марі-Ельтс («Совість» Раннета), Сента («Син рибалки» Лациса), Ангела («Королю холодно» Таммсааре), Тійна («Оборотень» Кітцберга), Соня («Дядя Ваня»), Поля («Міщани»), Марія Антонівна («Ревізор»), Маша («Кремлівські куранти») та інші[1].

Також виступала як актриса радіо та телебачення. Декілька п'єс з її участю транслювалися по естонському телебаченню. Знялася у трьох фільмах кіностудії «Талліннфільм»[1][2][5].

Викладала драматичне мистецтво в Тартуському університеті та Талліннському педагогічному інституті[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

1955 року присвоєно звання Заслуженої артистки Естонської РСР, лише через два роки — 1957 року присвоєно звання Народний артист Естонської РСР. У 1956 році нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора[7].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Еллен Лійгер була одружена з актором Ільмаром Таммуром, їхня донька Маре Лайгер стала лікарем[8].

Померла в Таллінні 1987 року на 70-му році життя від раку шлунка[9][10].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в arhiiv.err.ee Imet tabamas: Ellen Liiger, 1982
  2. а б Eesti Entsüklopeedia Ellen Liiger
  3. arhiiv.err.ee Imet tabamas: Ellen Liiger, 1982. Retrieved 1 January 2017.
  4. Kaja. Ellen Liiger juubilar No. 286, 1st edition. 4 грудня 1934
  5. Tartu University Estonian Writers Online Dictionary
  6. delfi.ee «Koordi» pimestav stalinistlik valgusvihk 17 серпня 2012 року.
  7. Каталог
  8. Postimess Mare Liiger: pagulase esimene nädal 9 березня 2014 року
  9. kuhuminna.ee [Архівовано 2018-03-17 у Wayback Machine.] Parimad rollid parimate partneritega. Ellen Liiger 90 2008
  10. Kodutohter Mare Liigeri elujäämiskool 4 травня 2006 року

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лийгер Эллен Яновна // Театральная энциклопедия. Том 3 / Глав. ред. П. А. Марков — М.: Советская энциклопедия, 1964.
  • Эллен Лийгер: Народная артистка ЭССР, 1918—1987: Некролог // Советская Эстония, 5 серпня 1987 року.

Посилання

[ред. | ред. код]