Ліланґа Ґеорґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліланґа Ґеорґ

Народження 1934[1][2][…]
Танзанія
Смерть 27 червня 2005(2005-06-27)[1]
  Дар-ес-Салам, Танзанія
(цукровий діабет)
Країна  Танзанія
Діяльність художник, скульптор
Роботи в колекції Музей образотворчих мистецтв
Сайт georgelilanga.com

CMNS: Ліланґа Ґеорґ у Вікісховищі

Ґеорґ (Джордж) Ліланґа (George Lilanga *1934—†2005) — танзанійський митець, художник і різьбяр на дереві, найяскравіший представник сучасного модерністського африканського мистецтва.

Ґеорґ Ліланґа походить з народу маконде, що славиться своїми митецькими традиціями. Майже все життя митець провів у столиці Танзанії — місті Дар-ес-Саламі, де також творив свої картини і скульптури.

Мистецтво Ліланґи є традиційним, і водночас новаторським. У цілком індивідуальних витворах мистецтва — картинах і дерев'яних розмальованих скульптурах (шетані) митець маконде вміло втілює як свій неповторний погляд на життя, так і художні традиції свого народу.

Роботи Ліланґи представлені мало не в усіх основних експозиціях африканського, традиційного і сучасного мистецтва — зокрема, вони зберігаються в музеях Дюссельдорфа, Парижа, Лондона та Токіо.

Значна кількість творів Ліланґи міститься у музейному зібранні Мавінґу (Mawingu) в Гамбурзі (Німеччина), що є одним з найбільших міжнародних сховищ мистецтва Східної Африки і зокрема народу маконде.

На відзначння кончини митця у 2005 році Гамбурзьке зібрання африканського традиційного мистецтва Мавінґу влаштувало посмертну персональну виставку робіт Ґеорґа Ліланґи, класифікувавши і тематично розподіливши їх. Також були випущені інформаційні буклети й художній альбом про різноманітні течії та види мистецтва маконде.

Крім художніх галерей, багато що з творчості Ліланґи зберігається у приватних колекціонерів, зокрема у Нідерландах. На жаль, цей творчий пласт лишається мало відомим як експертам, так і загалу.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #131981471 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Swartz A. Open Library — 2007.
  3. Artnet — 1998.