Лінивка-смугохвіст чорнощока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінивка-смугохвіст чорнощока

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Лінивкові (Bucconidae)
Рід: Лінивка-смугохвіст (Nystalus)
Вид: Лінивка-смугохвіст чорнощока
Nystalus chacuru
(Vieillot, 1816)
Посилання
Вікісховище: Nystalus chacuru
Віківиди: Nystalus chacuru
EOL: 914727
ITIS: 554356
МСОП: 22682264
NCBI: 555299

Лінивка-смугохвіст чорнощока[2] (Nystalus chacuru) — вид дятлоподібних птахів родини лінивкових (Bucconidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Бразилії, Болівії, Парагваї, на крайньому північному сході Аргентини та ізольована популяція у Перу. Населяє тропічні та субтропічні сухі ліси, субтропічні та тропічні вологі ліси, галерейні ліси, тропічну савану та сильно деградований колишній ліс.

Птах завдовжки близько 21-22 см і вагою близько 48-64 г. Голова відносно велика, із темно-коричневою решітчастою короною. Щоки з двома чорними смугами, що межують з білою горизонтальною смугою. Потилиця і горло білі, поєднані тонким білим коміром. Спина коричнева з темними смужками. Нижня частина тіла білувато-сірувата з чорнуватими прожилками. Дзьоб помаранчевий, на верхівці дещо чорнуватий.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється під пологом лісу, хоча нерідко спускається на землі. Харчується комахами та їхніми личинками, та іншими дрібними членистоногими. Гніздо облаштовує у термітниках на деревах. Самиця відкладає 2 або 3 яскраво-білих яйця. Насиджують та доглядають за молоддю обидва батьки.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Nystalus chacuru uncirostris (Stolzmann, 1926) — південний схід Перу, північний схід Болівії та прилеглі райони західної Бразилії.
  • Nystalus chacuru chacuru (Vieillot, 1816) — південь Бразилії, схід Парагваю та північний схід Аргентини.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Nystalus chacuru: інформація на сайті МСОП (версія 2020.3) (англ.) 12 березня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]