Ліпцин Олег Феліксович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліпцин Олег Феліксович
Народився 1960
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність театральний режисер, актор
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавства
Сайт olegliptsin.com

Олег Феліксович Ліпцин — американський та український театральний режисер, актор, дослідник театру і педагог. Один із засновників Московського театру Школа Драматичного Мистецтва, засновник і художній керівник авангардного київського театру Театральний Клуб (1988—1997), художній директор творчого об'єднання Міжнародний Театральний Ансамбль (ITE), керівник Семінару Ігрового Театру (СІТ) [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.], лауреат ряду театральних премій, кандидат мистецтвознавства.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Києві, закінчив режисерський факультет ГІТІСу у Москві (курс М.Буткевича та А.Васильєва[ru]), режисерську асистентуру при Міністерстві культури РФ, Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБіА), захистив дисертацію по застосуванню ігрової методології в навчальному та постановочному театральному процесі.

У співавторстві з О.Живовою подготував і випустив двутомник [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.] творчого доробку видатного педагога і теоретика театру М. Буткевича, опублікував ряд статей по ігровій методиці.

З середини 90-х років живе у США, займається постановчою та педагогічною діяльністю в таких країнах, як США, Україна, Австрія, Франція, Росія, Тайвань.

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

Основні режисерські роботи: «Антігона» Софокла, «Я» Хвильового, «Дюшес» Джойса, «Стара» Гоголя/Хармса, «Вишневий сад» Чехова, «Хто боїться Вірджинії Вульф» Олбі, «Гравці» Гоголя, «Крик» Уільямса, «Ніс» Гоголя, «Три сестри» Чехова, «Шинель» Гоголя, «Ендгейм» Беккета, «Колекціонер» Фаулза.

Акторські роботи[ред. | ред. код]

Основні акторські роботи: Син в «Шести персонажах» Піранделло [Архівовано 20 лютого 2015 у Wayback Machine.], Ставрогін в «Бісах» Достоєвського, Барон в «На дні» Горького, Енкіду в «Гільгамеші», Клов в «Ендшпілі» Беккета, Брехт в к/ф «Свідок #11».

Посилання[ред. | ред. код]