Магарамкентський район
| Магарамкентський район | |||
|---|---|---|---|
| Магарамкентский район | |||
| |||
| |||
| Основні дані | |||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан | ||
| Утворений: | 1943 | ||
| Населення (2014): | 62 044 | ||
| Площа: | 654,6 км² | ||
| Густота населення: | 93 осіб/км² | ||
| Населені пункти та поселення | |||
| Адміністративний центр: | село Магарамкент | ||
| Кількість сільських поселень: | 22 | ||
| Влада | |||
Магарамкентський район (лезгин. Мегьарамдхуьруьн район) — муніципальний район в Дагестані, Росія.
Адміністративний центр — село Магарамкент.
Географія[ред. | ред. код]
Район розташований на півдні Дагестану і межує: з Дербентським, Сулейман-Стальським, Курахським, Ахтинським і Докузпаринським район республіки. На півдні район межує з Азербайджаном.[1] Площа території району складає 654,6 км². На території району знаходиться північна частина реліктового Самурського лісу.
Історія[ред. | ред. код]
Як самостійна адміністративна одиниця Магарамкентський район був утворений в 1943 році. В 1960 році Магарамкентський район був об'єднаний з Касумкентським районом, а в 1965 році знову відокремився і існував в цих межах до 2010 року[2].
В 2010 році два села Магарамкентського району Дагестану Храх-Уба і Урьян-Уба, що виникли орендованих землях Азербайджану, відійшли до Хачмазького району Азербайджану. Землі ці — на території Хачмазького району Азербайджану — постановою Ради міністрів СРСР в травні 1954 року було тимчасово передані Дагестанській автономній республіці РРФСР як пасовищні території. У 1984 році дію цього документа було продовжено ще на 20 років рішенням Ради міністрів Азербайджанської РСР, а в 2004 році, зважаючи на завершення терміну дії, документ втратив свою силу. Юрисдикція Азербайджану над цими селами ніколи не оскаржувалася ні РРФСР, ні сучасною Росією, що знайшло своє відображення і в договорі про демаркацію російсько-азербайджанської кордону. Після закінчення терміну оренди жителям Урьяноби і Храхоби був представлений вибір — прийняти азербайджанське громадянство і залишитися на цих землях, або ж переселитися в Дагестан. Жителі Урьяноби добровільно вибрали перший, а Храхоби другий варіант. Ті мешканці сіл, які віддали перевагу виїхати — виїхали, ті, хто захотів залишитися — залишилися і отримали громадянство Азербайджану, одне з сіл — Храхоба — отримало нову назву Палидли.[3] Крім того, якщо Азербайджан раніше забирала до 90 % стоку річки Самур, то на кінцевому етапі підписання договору вдалося довести цю пропорцію 50 на 50 %, Азербайджан став співвласником річки Самур, яка до 2010 року повністю належала Росії[4][5].
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 62 044 осіб.
- Національний склад
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року:[6]
| Народ | Чисельність, чол. |
Частка від усього населення,% |
|---|---|---|
| Лезгини | 59768 | 96,09 % |
| Азербайджанці | 1021 | 1,64 % |
| Рутульці | 504 | 0,81 % |
| Росіяни | 172 | 0,27 % |
| Табасарани | 24 | 0,03 % |
| Агули | 18 | 0,02 % |
| Даргинці | 17 | 0,02 % |
| Аварці | 10 | 0,01 % |
| Інші | 22 | 0,03 % |
| Усього | 62195 | 100,00 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Магарамкентском район. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ [http: //magaramkent.dagle.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=5&Itemid=37 Історія Магарамкентском району]
- ↑ Російська газета знайшла в Азербайджані «російські землі» | Vesti.az | Головні новини Азербайджану | Новини Азербайджану <! — Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ /main/2011/06/27/863325.html Медведєв підписав договір про кордон з Азербайджаном. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
- ↑ Держдума ратифікувала договір про кордон з Азербайджаном. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| ||||||||