Магістральна мережа зв'язку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Магістральна мережа зв'язку — це транспортна телекомунікаційна інфраструктура для надання послуг зв'язку, що, як правило, вибудовується на волоконно-оптичній лінії зв'язку (ВОЛЗ) із використанням високошвидкісного канального обладнання зв'язку[1].

Магістральна мережа забезпечує транзит потоків повідомлень між зоновими мережами і зв'язність єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗУ), є стратегічно важливим компонентом.

За організаційно-технічної побудови магістральні мережі ЄНСЗУ поділяються на два класи[2]:

Магістральні мережі I класу — мережі, що задовольняють всім організаційно-технічним вимогам ЄНСЗУ в частині забезпечення стійкості і живучості мережі, захищеності від інформаційних погроз і впливу дестабілізуючих факторів.

Магістральні мережі II класу — мережі, що не цілком задовольняють цим вимогам.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Види волоконно-оптичних комунікацій [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Високотехнологічне інформаційне право України / О. В. Синєокий. — Х. : Право, 2010. — С. 96
  2. Стан та розвиток телекомунікацій в Україні. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 20 лютого 2019.

Література

[ред. | ред. код]