Малаперт (кратер)
| Малаперт | |
|---|---|
| Координати | 85°00′ пд. ш. 11°24′ сх. д. / 85.000° пд. ш. 11.400° сх. д. |
| Епонім | Шарль Малапер |
  Малаперт | |
Малаперт — місячний ударний кратер, розташований біля південного полюса Місяця, названий на честь астронома XVII століття Шарля Малапера[en].[1] На Землі це утворення видно збоку, що обмежує кількість деталей, які можна побачити. Кратер також освітлюється під дуже низькими кутами, тому частини внутрішньої частини залишаються в майже постійній темряві. Найближчими кратерами, які варто відзначити, є Кабео на заході та Шумейкер на південно-південному сході та ближче до південного полюса Місяця.
Вал Малаперта утворює неправильне кільце піків навколо внутрішнього дна. Західна сторона краю покрита кратерами, схожими на ударні кратери. Над південно-східним краєм також є невеликі кратери. Значна частина інтер'єру та деталей вала залишаються прихованими тінями.
Південно-західна частина краю є частиною 5-кілометрової височини на поверхні, яку неофіційно називають горою Малаперт. Цей хребет здається ширшим уздовж лінії, що йде приблизно схід-захід, хоча деталі тильної сторони приховані тінями. Вершина цього хребта лежить майже точно вздовж 0° довготи, і він має незвичайну властивість лежати в межах видимості як Землі, так і кратера Шеклтон на південному полюсі.
Концепції та плани місії[ред. | ред. код]
Через своє розташування гора Малаперт була запропонована як місце для передавача для експедиції на південний полюс Місяця.[2] Тильна сторона цього хребта також лежить у радіотіні для передачі із Землі, і це місце було запропоноване як місце для радіотелескопа, оскільки радіошуми від Землі будуть заблоковані.
У липні 2013 року приватна[en] компанія Moon Express оприлюднила деталі місії, яку вони планували здійснити не раніше 2018 року. Місія мала б висадити два телескопи на Місяць з бажаним місцем посадки у кратері Малаперт, щоб скористатися перевагами, раніше визначеними дослідниками Місяця Бертоном Шарпом і Девідом Шрунком.[2] Обладнання включатиме як 2-метровий радіотелескоп, а також оптичний телескоп.[3] Це конкретна схема місії, про яку вперше було оголошено минулого року у співпраці з Міжнародною асоціацією місячних обсерваторій (ILOA).[4] Станом на лютий 2024 року така місія ще не літала.
Місія Intuitive Machines 1[ред. | ред. код]
Посадковому апарату IM-1 Odysseus знадобилося близько шести днів на подорож від Землі до Місяця. Опинившись поблизу Місяця, посадковий модуль витратив ще приблизно один земний день на орбіті Місяця. 22 лютого 2024 року о 23:24 UTC встановлено як дату посадки посадкового модуля на Місяць.[5][6] Початкова мета полягала в тому, щоб здійснити посадку в кратері Малаперт-А, а це близько 300 км від південного полюса Місяця.[7][8] Пізніше було оголошено точний час приземлення — 23:24 UTC. «Одіссей» увійшов в історію як перший у 21 столітті американський апарат, який здійснив посадку на Місяць. Це також перший успішний комерційний посадковий апарат на Місяці і перший, який зробив це з кріогенним паливом.[9]
Запис посадки на Місяць[ред. | ред. код]
Перед посадкою, приблизно у 30 м над поверхнею Місяця посадковий модуль «Одіссей» мав викинути обладнаний камерою кубсат EagleCam[en], який мав би бути скинутий на поверхню Місяця поблизу посадкового модуля, зі швидкістю зіткнення приблизно 10 м/с. Однак через ускладнення, пов'язані з програмним патчем, було вирішено, що EagleCam не буде катапультуватися після приземлення. Плани катапультування EagleCam після приземлення розробляються як Intuitive Machines, так і командою EagleCam.[10][11]
Супутні кратери[ред. | ред. код]
За домовленістю ці об'єкти позначаються на місячних картах шляхом розміщення літери на тій стороні від середини кратера, яка є найближчою до Малаперта.
| Малаперт | Широта | Довгота | Діаметр |
|---|---|---|---|
| А | 80,4° пд | 3,4° зх.д | 24 км |
| Б | 79,1° пд | 2,4° зх.д | 37 км |
| C | 81,5° пд | 10,5° сх.д | 40 км |
| E | 84,3° пд | 21,2° сх.д | 17 км |
| Ф | 81,5° пд | 14,9° сх.д | 11 км |
| К | 78,8° пд | 6,8° сх.д | 36 км |
Зображення[ред. | ред. код]
Під час круглого столу з питань космічних ресурсів, спонсорованого Інститутом Місяця та Планет[en] , у доповіді Б. Л. Купер було підкреслено складність зображення місцевості, освітленої світлом із великим кутом падіння.[12] Тим не менш, зображення в її презентації добре показують район гори Малаперт.
У масовій культурі[ред. | ред. код]
У британській науково-фантастичній серії 1970-х років «Космос: 1999[en]» місцем розташування місячної бази Альфа є кратер Малаперт.[13]
Міжнародна місячна обсерваторія[en] — це місячний оптичний телескоп, який буде запущено після 2022 року та приземлиться на гірському хребті Малаперт.[14][15]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Malapert - the Moon.
- ↑ а б David, Leonard (26 березня 2002). The Moon's Malapert Mountain Seen As Ideal Site for Lunar Lab. space.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2007. Процитовано 9 липня 2015.
- ↑ Mann, Adam (18 липня 2013). The Private Plan to Put a Telescope on the Moon. Wired. Процитовано 21 липня 2013.
- ↑ Sutherland, Paul. Moon Express to fly lunar telescope. Sen.com. Архів оригіналу за 14 July 2018. Процитовано 19 August 2012.
- ↑ How to watch SpaceX launch the private Intuitive Machines moon lander IM-1 on Feb. 14 live online By Tariq Malik. February 11, 2024. Retrieved February 11, 2024.
- ↑ First Intuitive Machines lunar lander ready for launch By Jeff Foust. October 3, 2023. Retrieved February 11, 2024.
- ↑ IM-1 Mission Summary (pg 8) Intuitive Machines. By Josh Marshall. Dec. 31, 2023. Retrieved February 13, 2024.
- ↑ Intuitive Machines … IM-1-NOVA Description NASA.gov. By Dr. Susan Lederer. Updated February 14, 2024. Retrieved February 14, 2024.
- ↑ Nova-C lander, referred to as Odysseus, hoping to become first American spacecraft to land on the Moon since the 1970s Foxbusiness.com. By Greg Norman. 15 February 2024. Retrieved 15 February 2024.
- ↑ Second Private U.S. Moon Lander Readies for Launch Scientific American. By Michael Greshko. Feb. 9, 2024. Retrieved February 9, 2024.
- ↑ EagleCam update statement. Twitter. 23 лютого 2024.
- ↑ Cooper, B. L. (2006). Craters and Channels on Malapert Mountain in the Lunar South Pole Region: Challenges Associated with High-Incidence-Angle Imagery (PDF). Процитовано 28 серпня 2007.
- ↑ Moonbase Alpha Operational Guide http://catacombs.space1999.net/main/maog/maog4.html. Retrieved 2015-03-21.
- ↑ Internatioinal Lunar Observatory to offer a new astrophysical perspective. Spaceflight Insider. Tonasz Nowakowski. 12 August 2017.
- ↑ International Lunar Observatory to be Established at Moon's South Pole in 2019 [Архівовано 2018-03-20 у Wayback Machine.]. Moon Express- Press Release. 21 July 2017.
- Burton L. Sharpe & David G. Schrunk. Malapert Mountain Revisited. Proceedings of Space 2002: The Eighth International Conference And Exposition On Engineering, Construction, Operations, And Business In Space. с. 129—135.
- Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
- Blue, Jennifer (25 липня 2007). Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Процитовано 5 серпня 2007.
- Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4.
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1.
- McDowell, Jonathan (15 липня 2007). Lunar Nomenclature. Jonathan's Space Report[en]. Процитовано 24 жовтня 2007.
- Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU. Space Science Reviews. 12 (2): 136—186. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. S2CID 122125855.
- Moore, Patrick (2001). On the Moon. Sterling Publishing Co.[en]. ISBN 978-0-304-35469-6.
- Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-33500-3.
- Rükl, Antonín (1990). Atlas of the Moon. Kalmbach Books[en]. ISBN 978-0-913135-17-4.
- Webb, Rev. T. W. (1962). Celestial Objects for Common Telescopes (вид. 6th revised). Dover. ISBN 978-0-486-20917-3.
- Whitaker, Ewen A. (1999). Mapping and Naming the Moon. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-62248-6.
- Wlasuk, Peter T. (2000). Observing the Moon. Springer. ISBN 978-1-85233-193-1.