Малік Раджа Ахмад
| Малік Раджа Ахмад | ||
| ||
|---|---|---|
| 1382 — 1399 | ||
| Наступник: | Насір-хан Фарукі | |
| Народження: | невідомо | |
| Смерть: | 1399 | |
| Релігія: | Іслам | |
| Рід: | Фарукі-хани | |
| Батько: | Ходжа Джахан | |
Малік Раджа Ахмад (урду ملک راجہ; д/н — 1399) — малік Хандешу у 1382—1399 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив зі знатного деканського роду. В подальшому, що мати обґрунтування монархічних зазіхань оголосив себе нащадком халіфа Умара аль-Фарука, тому увесь рід став називатися Фарукі. Син Ходжа Джахана, що оібймав посади при уряді бахмандіського султана Бахман-шах. Сам Раджа Ахмад був візиром султана Мухаммад-шаха I. 165 року долучився до змови Бахман-хана, небожа султана, з метою захоплення влади. Коли змова провалилася Раджа Ахмад втік до Делі, де від тамтешнього султана Фіроз Шаха Туґхлака за військові звитяги 1370 року отримав ікту місто Каланда з навколишніми землями.
Він змусив свого сусіда раджу Баглани платити данину, належну Делі. На знак вдячності султан призначив його сіпасаларом (намісником) регіону з центром у Талнері. У 1382 році змусив підкоритися держави гондів Гарха і Деогарх, але здолати Чандрапур не вдалося.
Послаблення Делійського султанату після смерті у 1388 році Фіроз Шаха Туґхлака дозволило Раджи Ахмаду прийняти титул маліка та стати незалежним, лише номінально визнавав владу Делі. 1393 року спільно з Аділ Ханом, еміром Асір-Бурханпура, напав на Гуджарат, захопивши важливі міста Султанпур і Нандурбар, але малік Музаффар-хан відбив напад, після чого взяв в облогу Маліка Раджу Ахмада, який вимушений був погодитися на статус-кво.
Помер 19 або 28 квітня 1399 року. Наступником став його син Насір-хан.
Джерела[ред. | ред. код]
- H. Beveridge, The Akbarnama of Abu'l Fazl, Vol. III, ed. The Asiatic Society, Calcutta, 1939
- Radhey Shyam, The Kingdom of Khandesh, editat per Idarah-i-Adabiyat-i-Delli, Delhi, 1981