Мамай Олександр Сергійович
Олександр Мамай Мамай Олександр Сергійович | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
бойовий медик стрілецького взводу | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
12 жовтня 1978 м. Краматорськ,Донецька область, Україна | |
Смерть |
11 жовтня 2023 (44 роки) с. Лук'янці,Харківська область, Україна (внаслідок артилерійського обстрілу) | |
Псевдо | "Мамай" | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна / Битва за Донбас | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Олекса́ндр Сергі́йович Мама́й (12 жовтня 1978 — 11 жовтня 2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Мамай народився 12 жовтня 1978 року в м. Краматорськ, Донецької області.
З початком російського вторгнення в Україну у 2022 року добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді техніка стрілецької роти. В складі підрозділу брав участь у боях за с. Торське, Донецької області. За час служби отримав звання «молодший сержант».
12 жовтня 2022 року після ворожого танкового обстрілу по позиції в районі с. Торське, Донецької області, молодший сержант Мамай Олександр у складі евакуаційної групи відправився на позицію надати домедичну допомогу та провести евакуацію поранених. Ризикуючи своїм життям він під ворожим стрілецьким вогнем успішно провів евакуацію та врятував життя 3 побратимів.
За час своєї служби він здійснив понад 50 евакуацій поранених з поля бою надаючи їм якісну домедичну допомогу. Під час здійснення евакуацій, молодший сержант Мамай Олександр двічі отримував осколкові поранення. Побратими завжди цінували його мужність і відвагу.
11 жовтня 2023 року північніше с. Лук'янці, Харківської області захисник в складі евакуаційної групи здійснював бойове чергування на точці евакуації позицій підрозділу. Внаслідок артилерійського обстрілу по точці евакуації отримав поранення несумісні з життям.
18 жовтня 2023 року Олександра поховали з усіма військовими почестями на рідному Краматорську.[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
За особистий внесок у відсіч збройної агресії Російської Федерації проти України, наказом № 1086 від 19 травня 2023 року отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України — «Золотий Хрест».
Був відзначений відзнакою Міністра оборони України — медаллю «За поранення» (легке), наказом МОУ № 547 від 10 травня 2023 року.
В лютому 2024 року відповідно до указу Президента України №135/2023 [2] Олександру Мамаю за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Толстогузов, Олександр (18.10.2023). Краматорськ поховав загиблого на війні військовослужбовця Олександра Мамая. Новини Краматорська. Процитовано 25.01.2024.
- ↑ Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 12 жовтня
- Народились 1978
- Померли 11 жовтня
- Померли 2023
- Військовослужбовці 125-ї окремої бригади територіальної оборони
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»
- Нагороджені медаллю «За поранення» (легке)
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Краматорська
- Померли в Харківській області
- Поховані в Краматорську