Мамон Кузьма Тарасович
| Мамон Кузьма Тарасович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 квітня 1905 Баранове, Старовірівська волость, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 27 лютого 1976 (70 років) |
| Країна |
 Російська імперія УНР.svg){kind=small} Українська РСР СРСР |
| Національність | українці[1] |
| Діяльність | бригадир, працівник сільського господарства |
| Нагороди |
  |
Кузьма Тарасович Мамон (нар. 5 квітня 1905 року — пом. 27 лютого 1976) — український радянський діяч у сфері сільського господарства, бригадир колгоспу «Заповіт Ілліча» Шевченківського району Харківської області. Герой Соціалістичної Праці.
Життєпис[ред. | ред. код]
Кузьма Мамон народився 5 квітня 1905 року у селі Баранове Старовірівської волості Куп'янського повіту в українській родині. Здобув середню освіту, почав працювати у 1920-х роках в індивідуальному сільському господарстві. В 1930 році вступив до колгоспу «Заповіт Ілліча» головна садиба якого знаходилася у селі Баранове. У повоєнні роки очолив рільничу бригаду колгоспа. У 1947 році колгосп зібрав велику кількість зернових культур. Особливо великі показники були у заготовленні озимої пшениці, якої було зібрано 39,6 центнерів зерна з гектара на загальній площі у 21,1 гектара[2].
За «отримання високих урожаїв пшениці, жита, кукурудзи та цукрового буряка при виконанні колгоспом обов'язкових поставок та натуроплати за роботу МТС у 1947 році та забезпеченості насінням зернових культур для весняної сівби 1948 року», Президія Верховної ради СРСР указом від 7 травня 1948 року надала Кузьмі Тарасовичу звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот»[3]. Окрім Трохима Мамона, звання Героя Соціалістичної Праці отримали ще два члена колгоспу — інший бригадир Павло Іванович Тесленко та голова правління Федір Федорович Богдан. Автори книги «Березівський край» пояснювали масове нагородження намаганнями керівництва держави заохотити селян підвищити продуктивність праці на тлі масового голоду у 1947 році[4].
Кузьма Тарасович Мамон мешкав у селі Баранове і продовжував працювати у місцевому колгоспі, залишався безпартійним. Помер 27 лютого 1976 року[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Герой Соціалістичної Праці (5 травня 1948 року)[3]
- орден Леніна (5 травня 1948 року)[3]
- медаль «Серп і Молот» (5 травня 1948 року)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дикань А. П. Золотые звезды Харьковщины — 2008. — С. 488. — 494 с. — ISBN 966-7834-70-5
- ↑ а б Дикань, 2008, с. 488.
- ↑ а б в г Ведомости ВС СССР, 1948, с. 3.
- ↑ Булига, Дорогань, Тройнер, 2015, с. 170—171.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дикань А.П. Золотые звезды Харьковщины : [рос.]. — Харьков : Полиграфист, 2008. — С. 274. — 494 с. — ISBN 966-7834-70-5.
- Булига А. М., Дорогань І. М., Тройнер В. І. Березівський край. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2015. — 216 с. — (Населені пункти Шевченківщини). — ISBN 978-966-2562-68-2.
- О присвоении звания Героя Социалистического Труда передовикам сельского хозяйства Харьковской области Украинской ССР : [рос.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1948. — № 19 (518) (22 мая). — С. 3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мамон Кузьма Тарасович. Шевченківська селищна рада. Шевченківська селищна рада. 8.07.2016. Архів оригіналу за 13.03.2022. Процитовано 19.04.2022.
|
| |||||||
