Манник Михайло Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манник Михайло Данилович
Народився 13 (26) червня 1908
село Корніївка Таврійської губернії, тепер Мелітопольського району Запорізької області
Помер 14 липня 1983(1983-07-14) (75 років)
місто Павлоградка Павлоградського району Омської області, тепер Російська Федерація
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть»

Михайло Данилович Манник (13 червня 1908(19080613), село Корніївка Таврійської губернії, тепер Мелітопольського району Запорізької області — 14 липня 1983, місто Павлоградка Павлоградського району Омської області, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, комбайнер Павлоградської і Сем'янівської МТС Павлоградського району Омської області. Депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (5.04.1951).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній українській селянській родині. У 1908 році разом із родиною переїхав до Сибіру. Батько загинув під час Першої світової війни.

З дитячих років Михайло Манник пас худобу в селі Тавричанці, наймитував, працював у сільському господарстві. У 1924 році вступив до комсомолу.

У 1929 році був одним із засновників колгоспу «Українка-Станіславка». З 1930 року навчався на курсах трактористів, працював трактористом у товаристві із спільної обробки землі в селі Ярмокліївка Павлогорадського району Омської області та в Павлоградській машинно-тракторній станції (МТС) Павлоградського району Омської області.

У 1935 році закінчив курси комбайнерів в Омську та почав працювати комбайнером та бригадиром тракторної бригади в Павлоградській МТС Павлоградського району Омської області. Одним з перших в Омській області працював на зчепі двох, а потім трьох комбайнів.

У 1937 році став кандидатом у члени ВКП(б). Член ВКП(б) з 1939 року.

Вступив до Омського сільськогосподарського технікуму, але в 1941 році навчання перервала німецько-радянська війна. З третього курсу Манника відкликали в Павлоградський район і в 1943 року призначили директором Сем'янівської машинно-тракторної станції Павлоградського району Омської області.

З 1947 року — комбайнер Сем'янівській МТС Омської області. У 1950 році намолотив у зчепі двох комбайнів «Сталінець-6» із зібраної ним площі за 35 робочих днів 12947 центнерів зернових та олійних культур. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 квітня 1951 року за досягнення у 1950 році високих показників на збиранні та обмолоті зернових та олійних культур і насіння трав Маннику Михайлу Даниловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

Загалом за 35 років роботи комбайнером зібрав 50 799 гектарів хлібів та намолотив 18 750 тонн зерна. Написав автобіографічну книгу «Всхожие зерна» (Омськ, 1979).

Потім — на пенсії в Павлоградському районі Омської області. Помер 14 липня 1983 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]