Маркос Роша
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 11 грудня 1988[1][2] (35 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Сеті-Лагоасd, Мінас-Жерайс, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 176 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 68 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Палмейрас»
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 2005—2008 | «Атлетіко Мінейро»
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Маркос Луїс Роша Акіно (порт. Marcos Luis Rocha Aquino 11 грудня 1988, Сеті-Лагоас, Мінас-Жерайс) — бразильський футболіст, правий захисник «Палмейраса».
Біографія[ред. | ред. код]
Вихованець «Атлетіко Мінейро», за основу дебютував в 2006 році. З 2008 по 2012 рік часто віддавався в оренду в різні бразильські команди. Зокрема, в 2011 році виступав за інший клуб з Белу-Орізонті, «Америку».
За підсумками сезону 2011 року Роша увійшов до символічної збірної чемпіонату Бразилії, захисник зробив 12 гольових передач і став другим за цим показником, а «Атлетіко Мінейро» став чемпіоном штату Мінас-Жерайс. У чемпіонатах Бразилії 23-річний Роша до того моменту провів 71 матч, забив 5 м'ячів і зробив 24 гольові передачі. До гравця проявили інтерес такі клуби, як «Рубін», іспанське «Атлетіко Мадрид» і англійський «Ньюкасл Юнайтед»[3], втім він залишився у рідному клубі.
З 2012 року Маркос Роша був стабільно основним гравцем команди, в складі якої в 2013 році став переможцем Кубка Лібертадорес, а наступного року виграв Рекопу Південної Америки та Кубок Бразилії.
З 2018 року став виступати за «Палмейрас», якому у перший же рік допоміг стати чемпіоном Бразилії. У 2020 році з клубом виграв Лігу Паулісту, а Кубку Лібертадорес Маркос Роша провів дев'ять матчів і вдруге в своїй кар'єрі виграв цей найпрестижніший континентальний турнір[4].
Збірна[ред. | ред. код]
Тренер збірної Бразилії Мано Менезес двічі викликав Маркоса в розташування збірної, але тоді дебютувати захисник за «селесао» так і не зміг[3]. Лише за наступного тренера, Луїса Феліпе Сколарі Маркос Роша у 2013 році зіграв за бразильську збірну дві товариські гри — проти Чилі (2:2) та Австралії (6:0).
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон штату Сан-Паулу (2): 2020, 2022
- Чемпіон штату Мінас-Жерайс (5): 2012, 2013, 2015, 2016, 2017
- Чемпіон Бразилії (1): 2018
- Володар Кубка Бразилії (2): 2014, 2020
- Володар Кубка Лібертадорес (3): 2013, 2020, 2021
- Переможець Рекопи Південної Америки (2): 2014, 2022
- Володар Суперкубка Бразилії (1): 2023
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ As — Madrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ а б «Рубин» поспорит за лучшего защитника чемпионата Бразилии
- ↑ A obsessão é verde! Palmeiras vence o Santos e conquista o bi da Libertadores. Globo. 30 січня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Маркос Роша на сайті transfermarkt.com (англ.)
|
