Марк Моаллік
| Марк Моаллік | ||||
|---|---|---|---|---|
| Marc Jean Pierre Moallic | ||||
| Народження |
17 червня 1907[1] Лор'ян | |||
| Смерть | 20 травня 2004[2][1] (96 років) | |||
| Сен-Мандріє-сюр-Мер | ||||
| Країна |
 Франція | |||
| Навчання | Школа красних мистецтвd і Peirescd (1925) | |||
| Діяльність | художник коміксів, рисувальник, сценарист коміксів, ілюстратор | |||
| Працівник | Pif gadgetd і Piloted | |||
| Твори | Розслідування Людо | |||
|
| ||||
Марк Жан П'єр Моаллік (фр. Marc Jean Pierre Moallic; 17 червня 1907, Лор'ян (Морбіан), Франція — 20 травня 2004, Сен-Мандріє-сюр-Мер (Вар), Франція), також відомий як Кер Ма або MoKerMa, був французьким художником коміксів.
Популярності здобув, головним чином, завдяки загадкам у журналі «Vaillant-Pif Gadget», які стали відомими як «Розслідування Людо» і виходили щотижня протягом тринадцяти років, з 1969 по 1982 рік.
Марк Моаллік був сином морського комісара і відмовився від морської кар'єри через морську хворобу. Замість цього він став відомим художником і карикатуристом. Він вивчав мистецтво в Парижі після закінчення школи в Тулоні та служби в морській піхоті. Після того він робив карикатури для різних видань і співпрацював з відомими письменниками і журналістами, такими як Рене Ґосінні та Альбер Удерзо. Він також створив кілька коміксів, включаючи «Розслідування Людо». У 1975 році він припинив активну творчість і виїхав на півострів Сен-Мандр'є, де провів свої останні роки.
Моаллік почав працювати ілюстратором у «Le Pêle-Mêle» у 1928 році, потім працював у «L'Épatant» та «La Vie de garnison», для яких створював кольорові обкладинки, а також у «Offenstadt», «Le Dimanche illustré» та «Cadet Rousselle». У цей період він познайомився з Луї Фортоном і Гастоном Калло.
Його перший коміксовий серіал називався «Barnabé le Corsaire» і був опублікований в журналі «Ademaï gai Thursday»[3] у 1936 році разом із Поль Коліном. Ця робота привела до створення коміксів «Ademaï aviateur» (1946) і «Ademaï au Middle Ages» (1947), а також познайомила його з актором Ноель-Ноелем, який виконував роль головного персонажа.
З 1936 по 1939 рік він працював у журналі «Vu», прийнятий на роботу Луї де Преміо-Реалом, ставши художнім керівником у 1938 році до серпня 1939 року.
З березня 1939 року він малював для журналу «Ridendo»[4][5].
Він також ілюстрував для журналу «Jean-Claude, ревю сучасного чоловіка», а також для «Le Journal de Toto» у 1938 році.
З 1941 по 1943 рік він малював для журналу «L'Alerte».
У жовтні 1943 року він почав публікувати свої роботи у журналі «Ric et Rac»[6].
Після 1945 року він став художнім директором для Cinévie та Cavalcade, продовжуючи працювати як ілюстратор для журналів «Ici Paris», «V Magazine», «Boléro», «France Dimanche» та «La Presse».
З січня 1946 по жовтень 1948 року він був директором макетного відділу «Cavalcade».
З 1948 по 1962 рік він малював серії «Пригоди інспектора В. Нард (Les exploits de l'Inspecteur V. Nard)» та «Джонас і Казимір (Jonas et Casimir)» для додатка для молоді журналу «Modes et travaux».
У 1949 році він малював для гумористичного місячника «Éclats de rire».
У 1951 році він опублікував разом з Жаном Монурі невелику працю під назвою «24 заповіді запрошеного в круїз (Les 24 commandments de l'invité en croisière)».
У 1953 році він малював для гумористичної газети «Le Hérisson».
З січня 1956 по 1957 рік він був редактором у «France Dimanche» і здійснив, серед іншого, ілюстрацію палацу Монако під час весілля принца Реньє з Грейс Келлі.
У 1958 році він ілюстрував серію листівок для «Pulcinella».
У 1959 році він співзасновником журналу «Pilote», де були опубліковані «Розслідування інспектора Робіяра» з П'єром Бельмаром у ролі сценариста. Ця серія, завдяки своєму успіху, стала радіомовленням на «Radio Luxembourg» з 1960 по 1963 рік, з 13:30 до 14:30, під керівництвом Гі Жана Бертре та Жака Ледрена.
У 1960 році він створив маскота для пральних машин «Frigidaire» — барсука, який був випущений у вигляді брелка та пінопластових фігурок.
Починаючи з 1969 року, він працював у журналі «Pif Gadget», де створив «Розслідування Лудо».
Марк Моаллік також співпрацював з журналами «Moustique», Агентством центральної преси, «Técipresse», «Franpar», «l'Almanach Vermot», «Le Journal de Mickey» [7], а також з видавництвами «Rouff».
Він вийшов на пенсію в 1975 році.
Марк Моаллік, зокрема, створив:
- Les Infaillibles для Ici Paris;
- Cache cache в Le Dauphiné libéré;
- L'Inspecteur Degloire, для La Voix du Nord;
- M. Furette для Nice-Matin;
- Ça va bouillir в Pilote;
- Jonas et Casimir у Modes et travaux між 1965 і 1975;
- Les Enquêtes de l'Inspecteur Robillard, з П'єром Бельмаром у ролі пілота;
- Загадки — Enquêtes de Ludo для Pif Gadget.
- ↑ а б BD Gest'
- ↑ Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
- ↑ BnF catalogue général - Notice bibliographique. catalogue.bnf.fr. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Ridendo (français) . Paris. 1939 ; 1940 ; 1948 ; 1949.
- ↑ Ridendo: dessinateurs. BDMédicales. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ BnF catalogue général - Notice bibliographique. catalogue.bnf.fr. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Bulletion de l'Académie du Var (PDF) (Français) . Toulon: Académie du var. 2006. с. 195-196. ISSN 1148-7852. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2023.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка)