Маріка смарагдова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріка смарагдова
Смарагдова маріка (Гана)
Смарагдова маріка (Гана)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка смарагдова
Cinnyris chloropygius
Jardine, 1842
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Nectarinia chloropygia
Cinnyris chloropygia
Посилання
Вікісховище: Cinnyris chloropygius
Віківиди: Cinnyris chloropygius
ITIS: 916418
МСОП: 22717919
NCBI: 570434

Ма́ріка смара́гдова[2] (Cinnyris chloropygius) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.

Смарагдова маріка — дрібний птах, схожий на маріку-крихітку (Cinnyris minullus). У дорослих самців голова зелена, металево-блискуча, крила темно-коричневі, надхвістя синє, металево-блискуче, хвіст чорний з пурпурово-синім відблиском. Груди яскраво-червоні, над грудьми вузька синя смуга, живіт оливковий. Груди поцятковані лимонно-жовтими плямками. Самець смарагдової маріки відрізняється від дещо меншого за розмірами самця маріки-крихітки більшим дзьобом і відсутністю синіх смуг на червоних грудях. У дорослої самиці смарагдової маріки голова і верхня частина тіла оливково-коричневі, крила і хвіст темно-коричневі, нижня частина тіла оливково-жовта. Нижня частина тіла у самиці смарагдової маріки жовтіша й менш поцяткована, ніж у самиці маріки-крихітки[3].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Смарагдові маріки поширені від Сенегалу до Уганди й півночі Анголи. Вони живуть у вологих тропічних і мангрових лісах, саванах, чагарникових заростях, на полях і плантаціях, у парках і садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками до 6 птахів. Живляться гусінню, жуками, павуками, нектаром, квітками і насінням, їжу шукають у нижніх частинах крони дерев. Самці територіальні, нападають як на представників свого виду, так і на марік-крихіток. Гніздо зроблене з трави, смужок кори та листя і встелене м'яким матеріалом. Насиджують лише самиці[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Cinnyris chloropygius. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. а б Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 259—260. ISBN 978-1-4081-3568-6. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.