Маріка удзунавійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріка удзунавійська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка удзунавійська
Cinnyris moreaui
(WL Sclater, 1933)
Синоніми
Nectarinia moreaui
Посилання
Вікісховище: Cinnyris moreaui
Віківиди: Cinnyris moreaui
ITIS: 916433
МСОП: 22717936
NCBI: 282499

Ма́ріка удзунавійська[2] (Cinnyris moreaui) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Танзанії. Вид названий на честь британського орнітолога Реджинальда Ернеста Моро[4].

Довжина птаха становить 12 см. У дорослих самців голова і верхня частина тіла зелені, металево-блискучі з бронзовим відтінком. Надхвістя зелені, хвіст темно-коричневий. Зелене горло відділене від червоно-оранжевих грудей вузькою синьою смугою. Живіт і боки жовті. Очі темно-карі або чорні, дзьоб чорний, вигнутий, лапи чорні. У дорослих самиць верхня частина тіла оливково-зелена. На спині і тімені зеленувато-сіра, металево-блискуча бахрома. Хвіст темно-коричневій, кінчики пер світліші. Підборіддя і горло сірувато-жовті, груди і живіт оливково-жовті. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Молоді самці схожі на дорослих самців, однак верхня частина тіла у них темно-сіро-оливкова, а нижня частина тіла тьмяно-жовтувато-оливкова. Молоді самиці схожі на дорослих самиць, однак їхнє забарвлення тьмяніше, металево-блискуча бахрома на тімені і спині відсутня. Нижня частина тіла тьмяна, жовтувато-зелена[5].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Удзунавійські маріки є ендеміками Танзанії. Вони поширені в горах Нґуру[en], Нгуу, Укагуру[en], Увідунда[en] і Удзунгва. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1300 до 1850 м над рівнем моря (в горах Удзунгва на висоті до 2500 м над рівнем моря). Живляться нектаром квітучих ліан. Гніздо куполоподібне з входом зверху, робиться з листя, сухої трави і павутиння, розміщується на деревах, в чагарникових заростях або серед папоротей. Сезон розмноження триває з серпня по грудень.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Удзунавійські маріки є досить поширеним видом в межах свого ареалу. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Cinnyris moreaui. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 260. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 278—279. ISBN 978-1-4081-3568-6. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.