Марія Мамбо Кафе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Мамбо Кафе
Народилася 6 лютого 1945(1945-02-06)
Кабінда, Ангола
Померла 1 грудня 2013(2013-12-01)[1] (68 років)
Лісабон, Португалія
Країна  Ангола
Діяльність політична діячка, економістка, бізнесвумен
Alma mater Російський університет дружби народів
Знання мов португальська
Посада Governor of Cabindad
Партія Народний рух за звільнення Анголи

Марія Мамбо Кафе (порт. Maria Mambo Café; 6 лютого 1945, Кабінда1 грудня 2013, Лісабон) — ангольський політик, міністр з соціальних питань (1982-1986), губернатор провінції Кабінда (1990). Член Політбюро ЦК МПЛА[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Мамбо Кафе народилася в провінції Кабінда, ексклаві Анголи на півночі країни. Вона отримала ступінь з економіки в Радянському Союзі в 1968 році[2]. Кафе була учасницею руху за незалежність Анголи. Вона працювала в Кіншасі, столиці Демократичної Республіки Конго, а в 1974 році повернулася в Анголу. Кафе була учасницею переговорів, результатом яких стало підписання угод в Алворе 15 січня 1975 року[3].

У 1977-1978 роках Кафе перебувала на посаді заступника міністра внутрішньої торгівлі, а у 1982-1986 роках — міністра із соціальних питань. У 1986-1988 роках Кафе була віце-прем'єр-міністром, державним міністром економіки і соціальної сфери. У 1990 році призначена губернатором багатою нафтою провінції Кабінда, але в тому ж році покинула пост[4].

Марія Мамбо Кафе померла в Лісабоні, Португалія, у віці 68 років[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ruling MPLA party Politburo regrets death of nationalist Mambo Café
  2. а б в Angola: Ruling MPLA Party Politburo Regrets Death of Nationalist Mambo Café (англ.). AllAfrica.com. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  3. а б Ruling MPLA party Politburo regrets death of nationalist Mambo Café (англ.). Angola Press News. 2 грудня 2013. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 1 лютого 2014.
  4. Ben M. Cahoon. Angola (англ.). www.worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 1 лютого 2014.