Матусевич Віталій Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матусевич Віталій Олегович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 12 серпня 1986(1986-08-12)
Жовті Води[1]
Смерть 31 липня 2014(2014-07-31) (27 років)
Шахтарськ
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)

Віта́лій Оле́гович Матусевич (1986—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в місті Жовті Води; старший син у багатодітній родині. Закінчив Криворізьку ЗОШ № 75. Відслужив у лавах Збройних сил України, у повітряно-десантних військах, займався парашутним спортом. Як резервіст брав участь кожні пів року в навчаннях десантників. 2007 року пішов працювати на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — у цех блюмінгу № 2. Закінчив Криворізький політехнічний коледж, перейшов працювати до залізничного цеху № 1.

Призваний до лав ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. Командир бойової машини десанту, 25-та окрема повітряно-десантна бригада.

Зголосився очолювати колону, бо вважав, що його побратими, які мають свої сім'ї, повинні мати більше шансів вижити. Загинув 31 липня 2014-го при виконанні бойового завдання — під час потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій українських військ та одночасної атаки із засідки — на колону БТРів десантників поблизу Шахтарська.

Похований у місті Кривий Ріг, Центральне кладовище, Алея Слави.

Удома залишилися батьки, сестра та двоє братів.[джерело?]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • Криворізькою міською радою нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
  • На честь Матусевича названо вулицю у Кривому Розі[2].
  • Відзнака Міністра Оборони України «За воїнську доблесть»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  • Загиблі герої
  • Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  • Небесна Гвардія

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Матусевич Віталій Олегович. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  2. Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.