Мацес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мацес
Воїн майоруна. Зображення 1831 року
Кількість 3300 осіб (2007 рік)
Ареал
Перу Перу - 1724 осіб (2007)
Бразилія Бразилія - 1592 осіб (2006)
Близькі до: матіс, корубо
Входить до пано
Мова мацес
іспанська
португальська
Релігія християнство, анімізм

Мацес (самоназва), майоруна (ісп. Mayoruna) — індіанський народ групи пано, що живе на північному заході Бразилії і північному сході Перу. Живуть в басейні річки Жаварі, притоки Амазонки. Розмовляють мовою мацес. Поширені також іспанська та португальська мови. Дотримуються традиційних вірувань.

Назви[ред. | ред. код]

  • мацес - самоназва.
  • майоруна, максуруна, максірона: на мові кечуа означає "річкові люди".
  • барбудо - з іспанської "бородатий" - за звичаєм вставляти в нижню губу ряд довгих трісок, що нагадують бороду.

Історія[ред. | ред. код]

Перші контакти з іспанцями, в основному з місіонерами, відбулися в середині 16 століття. Мацес тривалий час ворогували з офіційною владою Перу, справа доходила до збройного протистояння. Потепління у стосунках настало починаючи з 1969 року завдяки місіонерам під егідою організації SIL International. Ден Джеймс Пентон та Бйорн Свенсон написали статтю у журналі "Native Planet Journal" під назвою "Matsés First Contact: The End of Isolation" (Перший контакт мацес: кінець ізоляції). Зараз відносини між народом мацес та урядом Перу мирні.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Живуть в болотистих лісах далеко від річок. Займаються збиральництвом, полюванням і ручним підсічно-вогневим землеробством (кукурудза, маніок, банани). Основна зброя - духова трубка (поширилася, очевидно, в 20 столітті) і лук зі стрілами. Розвинене примітивне ткацтво з дикого бавовника на маленькому верстаті, плетіння кошиків з пальмового листя.

Традиційне поселення великої родини складається з 3-4 хатин для нуклеарних сімей. Поширені двосхилі навіси, які спираються на стовпи. Родина патрилінійна.

Одяг складається з пов'язки на стегнах або фартуха. Поширене татуювання і розфарбовування тіла; раніше носили намиста з мавпячих зубів, прикрашали волосся, ніс, вуха і губи пір'ям, паличками і раковинами; чоловіки виголювали волосся на тімені.

Відомі музичні інструменти з раковин і бамбука. Традиційна релігія і міфологія вивчені погано.

Література[ред. | ред. код]

  • Romanov S., D.M. Huanan, F.S. Uaqui, and D.W. Fleck. The Traditional Life of the Matsés. CAAAP Press: Lima, Peru. 148 pp.

Посилання[ред. | ред. код]