Мелані Лінскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мелані Лінскі
англ. Melanie Lynskey
Ім'я при народженні Мелані Джейн Лінскі
Дата народження 16 травня 1977(1977-05-16)[1][2][3] (47 років)
Місце народження Нью-Плімут, Нова Зеландія
Громадянство  Нова Зеландія
Alma mater Університет королеви Вікторії і New Plymouth Girls' High Schoold
Професія акторка, кіноакторка, телеакторка
Кар'єра 1994 — нині
IMDb ID 0001491
CMNS: Мелані Лінскі у Вікісховищі

Ме́лані Джейн Лі́нскі (англ. Melanie Jayne Lynskey; нар. 16 травня 1977(19770516)[4], Нью-Плімут, Таранакі, Нова Зеландія) — новозеландська акторка театру, кіно, телебачення і озвучування. Акторську кар'єру почала в 1994 році роллю Полін Паркер (див. Parker–Hulme murder case[en]) у фільмі «Небесні створення». Стала відомою після ролі Рози в комедійному телесеріалі каналу CBS «Два з половиною чоловіки» (2003—2015).

Після переїзду до Лос-Анджелеса[5], акторка знялася у фільмах: «Афера Стівена Гласса» (2003), «Прапори наших батьків» (2006), «У дорозі» (2009), «Вище неба» (2009), «Інформатор» (2009), «Перемагай» (2011), «Переваги скромників» (2012), «Шукаю друга на кінець світу» (2012) та ін.

У 2012 році Мелані Лінскі виконала головну роль у фільмі «Привіт, мені вже час», яка принесла їй похвалу критики[6][7]. Після вона знялася у фільмах: «Щасливого різдва» (2014), «Втручання» (2016) і «У цьому світі я більше не відчуваю себе як вдома» (2017). Ці та інші ролі зробили її помітною частиною американського незалежного кіно[8] .

У 2015 році Мелані Лінскі увійшла до списку «20 найкращих акторів за п'ять років» сайту Screen Rant[9].

Ранні роки і освіта[ред. | ред. код]

Мелані Лінскі народилася 16 травня 1977 року, Нью-Плімуті, Таранакі, Нова Зеландія. Її мати, Кей Лінскі, — колишня медсестра, а батько, Тім Лінскі, — хірург-ортопед[10]. У Мелані є три молодших брати і молодша сестра, а їх прізвище має ірландське походження. Коли Мелані була дитиною, її сім'я переїхала до Англії і жила там близько року, перш ніж повернутися до Нової Зеландії[11]. Вона вчилася в Нью-Плімутській жіночій гімназії, де брала участь у драматичних, шкільних спектаклях. Після закінчення школи Лінскі навчалася в Університеті Вікторії Веллінгтон.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Мелані Лінскі на прем'єрі фільму "Вище неба", 12 вересня 2009 року
«Чесно кажучи, три або чотири епізоди в рік дозволяли мені виплачувати іпотеку і зніматися в незалежних фільмах. У мене було подвійне життя, я, як і раніше, залишалася характерною акторкою, але мої колеги за фільмами не знали, що я ще знімаюся і в тривалому ситкомі. Багато хто думали, що я героїня з «Дві з половиною людини», і що у мене ніколи не було іншої роботи. Але я не змогла б зніматися в чомусь одному довгі роки», — Мелані Лінскі в інтерв'ю IndieWire[12]

У 1994 році 16-річна Лінскі дебютувала як акторка у художньому фільмі режисера Пітера Джексона «Небесні створення» в ролі Полін Паркер, її партнеркою за фільмом стала Кейт Вінслет[13][14]. За роботу в цьому фільмі Лінскі отримала премію «New Zealand Film and TV Awards» як «Найкраща акторка» 1995 року[15].

У 1998 році Лінскі знялася у фільмі «Історія вічного кохання, або Попелюшка» (перероблена історія Попелюшки) з Дрю Беррімор у головній ролі. Пізніше були ролі у стрічках: «Детройт — місто року» (1999), «Я з групи підтримки» (1999), «Вишневий сад» (1999), «Бар „Бридкий койот“» (2000), «Зміїна шкіра» (2001) і «Стрілки» (2002)[16]. За роль у фільмі «Зміїна шкіра» Лінскі була номінована на премію «Nokia New Zealand Film Awards» як «Найкраща акторка» 2003 року[17].

У 2002 році Лінскі зіграла з Різ Візерспун у романтичній комедії «Стильна штучка», а також знялася з Кеті Голмс у фільмі «Покинута», після чого дебютувала на телебаченні у мінісеріалі «Червона троянда» за романом Стівена Кінга.

У 2003 році Лінскі грає журналістку Емі Бренд, що працює в журналі The New Republic, у драматичному фільмі «Афера Стівена Гласса», заснованому на діяльності колишнього журналіста Стівена Гласса. Пізніше в тому ж році вона отримала роль Рози в телесеріалі каналу CBS «Два з половиною чоловіки» (2003—2015)[18] .

У 2006 році Лінскі втілила дружину Рене Геньона у фільмі Клінта Іствуда «Прапори наших батьків». Потім повернулася до Нової Зеландії, щоб знятися у фільмі «Демонстрація рук», за роль в якому отримала номінацію на премію «New Zealand Film and TV Awards». Вона також з'явилася як головна персонажка у телесеріалі «Drive» (2007) і знялася в мінісеріалі «Comanche Moon» (2008). У 2009 році Лінскі отримала позитивні оцінки критики за роль в драматичній комедії «Away We Go» режисера Сема Мендеса.

Виконала головну роль, з Меттом Деймоном, у фільмі Стівена Содерберга «Інформатор», заснованому на реальній історії ФБР інформатора Марка Вітакера. Содерберг дав інтерв'ю журналу «Лос-Анджелес Таймс», розповівши про акторську роботі Лінскі в цьому фільмі:

Вона така стрімка і різноманітна, тому ви ніколи не знаєте, чого ж очікувати від неї, ви просто знаєте, що вона зіграє добре. Її ритми дійсно незвичайні, як і її каденції і реакції на речі, і як вона розкладає свою роль. Це просто дуже, дуже цікаво[19].

Оригінальний текст (англ.)
It's so fast and varied, so you never know what to expect from it, you just know that it will play well. Her rhythms are really unusual, like her cadences and reactions to things, and how she plays her role. It's just very, very interesting.

Також у 2009 році Лінскі знялася у фільмі «Leaves of Grass» з Едвардом Нортоном і у фільмі «Вище неба» з Джорджем Клуні. У 2009 році Мелані Лінскі отримала спеціальну нагороду на Голлівудському кінофестивалі.

У 2011 році вона знялася у фільмі «Перемагай!» з Полом Джаматті в головній ролі, її акторська гра в цьому фільмі здобула гарні відгуки критики. У наступному році Лінскі знялася в комедії «Шукаю друга на кінець світу» зі Стівом Кареллом і виконала ключову роль в екранізації твору Стівена Чбоскі «Переваги скромників».

Мелані Лінскі в 2002 році

Після цього Лінскі виконала головну роль в незалежній драмі «Привіт, мені вже час» (2012), втіливши розлучену і пригнічену своїм життям Емі Мінскі. Говорячи про своє рішення взяти Лінскі на роль, режисер Тодд Луїс[en] прокоментував: «Я знав, що якщо візьму її, у фільму буде потенціал резонувати на тисячі різних рівнів»[20]. Кеннет Туран[en] із журналу Los Angeles Times писав про роботу Лінскі в цьому фільмі наступне:

Якщо ви знайомі з роботами Мелані Лінскі, ви захочете побачити її в «Привіт, мені вже час». Якщо ж ні, то цей фільм змусить вас надолужити згаяний час. Ось яка вона гарна акторка[21].

В результаті ця роль принесла Лінскі номінацію на премію «Готем» 2012 року в категорії «Найкращий прорив року».

У 2014 році Лінскі виконала головні ролі у фільмах: «Щасливого Різдва», «Вони прийшли разом», «Не бачити нам Париж як своїх вух» і «Попрощайся з усім цим», а також озвучила одну з персонажок в анімаційному мінісеріалі «За садовим парканом».

З 2015 по 2016 роки Лінскі грала Мішель Пірсон у телесеріалі каналу HBO «Разом», за що була номінована на премію «Вибір телевізійних критиків» в категорії «Найкраща акторка в комедійному телесеріалі».

Також у 2016 році Мелані Лінскі отримала спеціальний приз журі на кінофестивалі «Санденс», за роль запальної алкозалежної в комедійній драмі «Втручання», а після знялася в незалежному фільмі «Райдуга часу». У червні 2017 року було оголошено, що Лінскі виконуватиме головну жіночу роль в психологічному горор-серіалі «Касл-Рок»[22]. Сюжет заснований на романі Стівена Кінга.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2001 році Мелані Лінскі познайомилася з американським актором Джиммі Сімпсоном під час зйомок фільму «Червона троянда»[23]. Пара заручилася в 2005 році, а 14 квітня 2007 року вони одружилися в каплиці на озері Хаєс, неподалік Квінстауна, Нова Зеландія[24]. 25 вересня 2012 року Лінскі подала на розлучення з Сімпсоном, пославшись на непримиренні розбіжності[25]. Процес розлучення був завершений 23 травня 2014 року[26] .

У лютому 2017 року заручилася з актором Джейсоном Ріттером, з яким зустрічалася чотири роки[27][28][29]. Мелані Лінскі проживала в Лос-Анджелесі[5], і незабаром вони одружилися. У грудні 2018 року народила дочку[30].

Мелані Лінскі є найкращою подругою акторки Клеї Дювалл[31].

Акторка страждає мізофонією[32]. Є вегетаріанкою з 10 років[11].

У 2012 році Лінскі знялася у відео для авіакомпанії «Air New Zealand»[33]. У 2015 році знялася в музичному відео «Waiting on Love» співачки Нікі Блум[34]. У червні 2018 року Мелані Лінскі була запрошена до Американської академії кінематографічних мистецтв і наук[35].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кіно[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1994 ф Небесні створіння Heavenly Creatures Полін Паркер
1996 ф Страшили The Frighteners заступник
1998 ф Історія вічного кохання, або Попелюшка Ever After: A Cinderella Story Жаклін де Гент
1999 ф Foreign Correspondents Меді
1999 ф Детройт — місто року[en] Detroit Rock City Бет Бумштейн
1999 ф Я з групи підтримки But I'm a Cheerleader Хіларі
1999 ф Вишневий сад The Cherry Orchard Дуняша
2000 ф Бар «Бридкий койот» Coyote Ugly Глорія
2001 ф Зміїна шкіра[en] Snakeskin Аліса
2002 ф Стрілки [en] Shooters Мері
2002 ф Покинутий [en] Abandon мишка Джулі
2002 ф Стильна штучка Sweet Home Alabama Лорелін
2003 ф Клаустрофобия [en] Claustrophobia Лорен
2003 ф Афера Стівена Гласса Shattered Glass Емі Бренд
2004 кф The Nearly Unadventurous Life of Zoe Cadwaulder Зої
2005 ф Скажи дядько Say Unde Сьюзен
2006 ф Прапори наших батьків Flags of Our Fathers Полін Харнольдс
2007 ф Парк [en] Park Шеріл
2008 ф Демонстрація рук [en] Show of Hands Джесс
2008 ф Тихий маленький шлюб [en] A Quiet Little Marriage Моніка
2009 ф У шляху Away We Go Манч Гарнетт
2009 ф Мені б в небо Up in the Air Джулі Бінгхем
2009 ф Інформатор The Informant! Джинджер Уїтакер
2009 ф Травка Leaves of Grass Коллін
2010 ф Хелена з весілля [en] Helena from the Wedding Аліса Джаван
2011 ф Перемагай! Win Win Сінді
2011 ф Шлях назад [en] Touchback Мейсі
2012 ф Привіт, мені вже час Hello I Must Be Going Емі Мінскі
2012 ф Центр урагану Eye of the Hurricane Амелія Кайт
2012 ф Шукаю друга на кінець світу Seeking a Friend for the End of the World Карен Амальфі
2012 ф Добре бути тихонею The Perks of Being a Wallflower тітка Хелен
2013 ф Плюшеві ведмедики [en] The Big Ask Ханна
2014 ф Щасливого Різдва [en] Happy Christmas Келлі
2014 ф Вони прийшли разом [en] They Came Together Бренда
2014 ф Не бачити нам Париж як своїх вух We'll Never Have Paris Девон
2014 ф Попрощайся з усім цим [en] Goodbye to All That Енні
2015 ф У пошуках вогню [en] Digging for Fire Сквігі
2016 ф Втручання [en] The Intervention Енні
2016 ф Веселка часу [en] Rainbow Time Ліндсі
2016 ф Сорочка-хлопець і веселун [en] Folk Hero & Funny Guy Беккі
2016 ф Коробочки [en] Little Boxes Джина Макналті
2016 ф Великі і маленькі The Great & The Small Маргарет
2017 ф У цьому світі я більше не відчуваю себе як вдома I Do not Feel at Home in This World Anymore Рут Кімке
2017 ф XX [en] XX Мері
2017 ф 1 миля до тебе 1 Mile to You тренер Роуен
2017 ф І тоді я йду [en] And Then I Go Дженіс Ханратті
2017 ф Зміни The Changeover Кейт
2018 ф Седі [en] Sadie Рей
2021 ф Не дивися вгору Don't Look Up Джун Мінді
2021 ф Господиня маєтку Lady of the Manor Ханна Колінскі

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2002 мф Особняк «Червона троянда» Rose Red Рейчел Вітон
2003 с Щит The Shield Марсі
2003 — 2015 с Два з половиною людини Two and a Half Men Роза
2007 с Гонка Drive Венді Патракас
2008 мф Місяць команчів Comanche Moon Перл Коулман
2008 с Ясновидець Psych Емілі Блум
2008 с Секс в іншому місті The L Word Клеа Мейсон
2009 с У Філадельфії завжди сонячно It's Always Sunny in Philadelphia Кейт
2010 с Мемфіс Біт Memphis Beat Анна Ліза Джонс
2010 — 2012 мс Життя і пригоди Тіма The Life & Times of Tim Беккі
2012 с Доктор Хаус House, M.D. Наталі Треверс
2014 мф По ту сторону огорожі Over the Garden Wall Беатрис
2014 — 2015 мс Джек і пірати Нетландии [en] Jake and the Never Land Pirates Перл
2015 с Кей і Пив Key & Peele наречена
2015 — 2016 с Разом [en] Togetherness Мішель Пірсон
2016 мс Звірі Animals Лінда
2016 с Наша колишня дружина[36] Our Ex-Wife Сара
2016 — 2018 мс Черв'як з майбутнього [en] Future-Worm! Меган / Мадлен Медісон
2017 мс Американський тато American Dad! Шарон
2017 с Начальниця Girlboss Гейл
2017 с Печеня американське літо: 10 років по тому Wet Hot American Summer: Ten Years Later Лаура [37]
2017 с Саншайн [en] Sunshine Зара Скелтон
2018 мс Острів літнього табору Summer Camp Island Сун
2018 с Касл-Рок Castle Rock Моллі Стренд
2023 с Останні з нас The Last of Us Кетлін Коглан

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Повний список нагород і номінацій на сайті IMDb.com[38].

Рік Нагорода Категорія Робота Результат
1995 New Zealand Film and TV Awards Найкраща акторка Небесні створіння Перемога
2001 Nokia New Zealand Film Awards Найкраща акторка Зміїна шкіра Номінація
2009 New Zealand Film and TV Awards Найкраща жіноча роль у повнометражному фільмі Демонстрація рук Номінація
Голлівудський кінофестиваль Спеціальна нагорода Н/Д Перемога[39]
Washington D.C. Area Film Critics Association Найкращий акторський ансамбль Вище неба Номінація
2010 Gold Derby Awards Найкращий акторський ансамбль Вище неба Номінація[40]
2012 Готем Найкращий прорив року Привіт, мені вже час Номінація[41]
San Diego Film Critics Society Найкращий акторський ансамбль Переваги скромників Перемога
2014 RiverRun International Film Festival Новий талант Н/Д Перемога[42]
2015 Вибір телевізійних критиків Найкраща акторка в комедійному телесеріалі Разом Номінація[43]
2016 Санденс Найкраща акторка Втручання Перемога
2017 Готем Найкраща акторка У цьому світі я більше
не відчуваю себе як вдома 		Номінація
2018 Телевізійний фестиваль у Монте-Карло Приз «Золота Німфа» найкращій акторці Саншайн Номінація[44]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #14239789X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ http://www.tvrage.com/person/id-19245/Melanie+Lynskey
  3. ↑ NNDB — 2002.
  4. ↑ Melanie Lynskey. TV Guide (англ.). Архів оригіналу за 13 February 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
  5. ↑ а б Breznican, Anthony (22 вересня 2012). Melanie Lynskey makes sexy splash in 'Hello I Must Be Going'. Entertainment Weekly (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 17 грудня 2019.
  6. ↑ Lemire, Christy (6 вересня 2012). Review: Lynskey shines in `Hello I Must Be Going'. Associated Press (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  7. ↑ Macdonald, Moira (27 сентября 2012). 'Hello I Must Be Going' is perfect for actress Melanie Lynskey. The Seattle Times (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  8. ↑ Strauss, Bob (24 февраля 2017). How Melanie Lynskey’s risky instincts brought her to Netflix. Daily News (англ.).[недоступне посилання з Август 2019]
  9. ↑ Tafoya, Scout (26 октября 2015). 20 Best Acting Performances of The Last 5 Years (англ.). Screen Rant. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  10. ↑ Melanie Lynskey. TV Guide (англ.). Архів оригіналу за 13 февраля 2015. Процитовано 13 февраля 2015.
  11. ↑ а б Maron, Marc (1 января 2015). Episode 564 - Melanie Lynskey. WTF with Marc Maron (англ.). Архів оригіналу за 27 февраля 2015. Процитовано 8 января 2015.
  12. ↑ Dry, Jude (4 ноября 2016). Life After ‘Heavenly Creatures’: How Melanie Lynskey Keeps Finding Original Roles (англ.). Indiewire. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  13. ↑ Шаблон:Цитоата:Новини
  14. ↑ Corliss, Richard (21 ноября 1994). A Heavenly Trip Toward Hell (1994). Time (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 24 июня 2009.
  15. ↑ James, Maris (4 сентября 2012). The Playlist Profile: Melanie Lynskey Talks Hollywood, 'Hello I Must Be Going,' 'Heavenly Creatures' & More (англ.). Indiewire. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 5 ноября 2012.
  16. ↑ Stratton, David (18 мая 2001). Review: ‘Snakeskin’. Variety (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  17. ↑ 'Snakeskin' cruises into top film spot. The New Zealand Herald] (англ.). 11 ноября 2001. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 17 грудня 2019.
  18. ↑ 'Two and a Half Men series finale react: A winning end' (англ.). Entertainment Weekly. 19 февраля 2015. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  19. ↑ Olsen, Mark (15 сентября 2009). Melanie Lynskey, Toronto's Triple Threat (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 19 сентября 2009.
  20. ↑ Barnes, Brooks (20 января 2012). Another Independent Dream Comes True. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  21. ↑ Turan, Kenneth (6 сентября 2012). Melanie Lynskey is highlight of 'Hello I Must Be Going'. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 17 грудня 2019.
  22. ↑ Andreeva, Nellie (28 июня 2017). ‘Castle Rock’: Melanie Lynskey To Star In Hulu’s J.J. Abrams/Stephen King Series. Deadline.com (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2019.
  23. ↑ 'Two & A Half Men' & 'Always Sunny' Stars -- Nicest Divorce EVER. TMZ. 23 мая 2014. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2019.
  24. ↑ Celebrity Wedding: Melanie Lynskey and Jimmi Simpson. InStyle (англ.). 10 июня 2009. Архів оригіналу за 10 июня 2009. Процитовано 15 января 2015.
  25. ↑ Melanie Lynskey Files For Divorce From Jimmi Simpson. Inquisitr.com (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 7 октября 2012.
  26. ↑ 'Two & A Half Men' & 'Always Sunny' Stars -- Nicest Divorce EVER (англ.). TMZ. 23 мая 2014. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2019.
  27. ↑ Melanie Lynskey Talks HBO's Togetherness And The Joys Of Mixing Comedy, Drama And Improv. IGN (англ.). 17 января 2015. Процитовано 26 августа 2016.
  28. ↑ Clea DuVall and Melanie Lynskey: "The Expectations of Women Are Sometimes So Unfair". Elle (англ.). 23 августа 2016. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 26 августа 2016.
  29. ↑ Britt, Hayes (26 августа 2016). Melanie Lynskey on ‘The Intervention,’ Relatable Characters and New Zealand’s National Treasures. Screen Crush (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 26 августа 2016.
  30. ↑ Jason Ritter and Melanie Lynskey Quietly Welcome Their First Child. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  31. ↑ Halterman, J. (7 сентября 2012). Melanie Lynskey on her lesbian following and which female former co-star she’d want to kiss. After Ellen (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 5 июня 2015.
  32. ↑ Bisley, Alexander (10 марта 2015). Melanie Lynskey on Togetherness, realism and 'radical' nudity. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 16 травня 2015.
  33. ↑ Air New Zealand recruits Melanie Lynskey and Ed O'Neill for safety video. Entertainment Weekly (англ.). 20 июня 2012. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  34. ↑ A cardboard city get destroyed in Nicki Bluhm & the Gramblers’ new video. Entertainment Weekly (англ.). 21 мая 2015. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  35. ↑ Goldberg, Matt (25 июня 2018). The Academy Continues to Diversify by Inviting 928 Members including Tiffany Haddish, Mindy Kaling, and More (англ.). Collider. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  36. ↑ [http: //www.whatsontv. co.uk/news/robert-webb-marital-comedy-bbc2-sitcom-season-394940/ 'Hate-filled' Robert Webb marital comedy part of new BBC2 sitcom season] (англ.). What's on TV. 11 серпня 2016.
  37. ↑ Melanie Lynskey discusses Netflix role, Elijah Wood, more (англ.). Newsday. 15 лютого 2017. Архів [http: //www.newsday.com/entertainment/tv/melanie-lynskey-discusses-netflix-role-elijah-wood-more-1.13128440 оригіналу] за 29 листопада 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
  38. ↑ Melanie Lynskey Awards. Melanie Lynskey—IMDb (англ.). 7 марта 2017. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 17 грудня 2019.
  39. ↑ Hollywood Fest Honors Julianne Moore (англ.). Hollywood Film Festival. 10 октября 2009. Архів оригіналу за 24 марта 2013.
  40. ↑ 'Inglourious Basterds' leads with most Gold Derby Award nominations. LA Times (англ.). 11 февраля 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
  41. ↑ Schoenbrun, Dan (18 октября 2012). Nominees Announced for IFP's 22nd Annual Gotham Independent Film Awards (Пресреліз). IFP. Архів оригіналу за 28 October 2014.
  42. ↑ RiverRun Announces Emerging Master Honorees (англ.). Camel City Dispatch. 22 марта 2014. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  43. ↑ Justified, Broad City, Empire, Mom, 24, Jane The Virgin, Transparent Lead the 2015 Critics Choice Nominations (англ.). Team TVLine. 6 мая 2015. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 8 мая 2015.
  44. ↑ Idato, Michael (27 апреля 2018). Australian shows and actors among nominees for prestigious TV festival. Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мелані_Лінскі&oldid=42378873